Copy
Інформаційний бюлетень Міністерства освіти і науки #1
Facebook
Website
Email
stud
Сергій Квіт, Міністр освіти і науки України
 
Освіта – найважливіша ланка у побудові успішної держа­­­ви й формуванні розумних поколінь. Від того, яку освіту отримують наші діти, залежатиме їх успіх у житті, а отже майбутнє нашої держави.
За роки існування незалежної України в освітній галузі накопичилось чимало проблем, серед яких - зниження якості освіти, неефективні централізовані системи управління і фінансування, корупція, нерівність у доступі до якісної освіти, падіння рівня знань і умінь учнів, застарілі методики викладання, ізольованість від світових процесів. Ми маємо величезний людський потенціал, але для його реалізації необхідно системно змінювати освітні правила на такі, за яких наші діти, наші громадяни, зможуть цей потенціал реалізувати.    

Міністерство освіти і науки України розпочало реформу галузі освіти, що передбачає приведення структури освіти у відповідність до потреб сучасної економіки та інтеграцію України у світові освітні і наукові процеси. Мета цієї реформи – якісна доступна освіта та рівні можливості. Тобто, ми намагаємось змінити не окремі явища, а правила гри, за яких кожен учень, де б він не народився, якими б не були його стартові умови, мав рівний доступ до якісної шкільної, професійної та вищої освіти.

Особливо хочу наголосити на такому моменті в реформуванні вищої освіти – ми повинні повернути науку та дослідження в університети, тому що вища освіта неможлива без науки і навпаки. Справжні університети, які претендують на українське і світове визнання, повинні не тільки вчити і давати дипломи, а й проводити наукові дослідження.

Сьогодні освіта – це така галузь, реформи в якій стосуються практично усіх громадян України. Саме тому для успіху цих реформ необхідно вести системний діалог з громадськістю, експертами, вчителями, науковцями, студентами та батьками.

В щомісячному електронному бюлетені від МОН ми намагатимемось висвітлювати основні етапи реформ (наприклад, порядок імплементації Закону України «Про вищу освіту») або пояснювати важливість окремих понять та явищ в процесі реформування. Нам дуже важливо не тільки показати, що ми робимо, але й пояснити, для чого ми це робимо, чому це важливо, якою є кінцева мета реформ – та сама якісна і доступна освіта для всіх.  
stud
В чому відмінність вступної кампанії-2015 від попередніх років? Чому ці новації важливі?
Що можна вважати успіхом цьогорічної вступної кампанії?
Які перешкоди виникли під час вступу-2015 і з чим вони були пов’язані?
Вступна кампанія-2016 – до чого готуватися?­
Завершилася вступна кампанія-2015, зараз Міністерство освіти підбиває перші підсумки. Загалом кампанію можна назвати успішною. Було впроваджено ряд новацій: змінено принцип обрахування загального конкурсного балу, введена пріоритетність поданих заяв і зарахування на її основі. Під час проведення вступної кампанії-2015 виникли непередбачувані перешкоди, пов’язані з призупиненням роботи Українського центру оцінювання якості освіти через вилучення серверів слідчими органами. Тому строки прийому заяв довелося подовжити на 2 дні. Проте вже 6 серпня було оприлюднено списки абітурієнтів, рекомендованих до зарахування до вищих навчальних закладів.   

Основною новацією цьогорічної вступної кампанії, яка була випробувана і яку вже можна назвати успішною, є розподіл заяв абітурієнтів за пріоритетністю. Тобто, абітурієнт мав право подавати 15 заяв (у 5 навчальних закладів, на 3 спеціальності кожен). Формуючи список своїх заяв, абітурієнт повинен був присвоїти кожній з них номер пріоритетності – починаючи з найбажанішої (номер 1). Зарахування відбувалося автоматично – спеціальна програма перевіряла можливість вступу за кожною із заяв, починаючи з першої, після чого формувала рекомендації на зарахування на державне замовлення. Таким чином, кожному абітурієнтові було запропоноване одне бюджетне місце за найвищим можливим з обраних ним пріоритетів.

В результаті, розподіл місць державного замовлення був максимально автоматизований і позбавлений зовнішніх впливів та суб’єктивних чинників. В один етап вдалося зарахувати 85% студентів. Для порівняння, попереднього року було 4 етапи («хвилі») зарахування, інколи більша частина студентів (до 90%) зараховувалась в останню, четверту, хвилю - це робило процес зарахування непрозорим та спричиняло багато незручностей, в першу чергу – для самих абітурієнтів.

Щодо самого державного замовлення, кількості його місць та принципів розподілу між навчальними закладами – воно наразі не є досконалим і це одне з пріоритетних завдань Міністерства на майбутню вступну кампанію-2016.

Ще одна проблема в організації майбутньої вступної кампанії, яка наразі дуже гостро стоїть перед Міністерством освіти і науки – це вилучені  сервери Українського центру з оцінювання якості освіти. Без них та відповідного програмного забезпечення розпочати з 1 вересня підготовку та організацію вступної кампанії-2016 неможливо. Цього року, не зважаючи на вилучені сервери, Міністерство мало резервні копії даних ЗНО всіх абітурієнтів і це допомогло уникнути масового хаосу при проведенні вступної кампанії та адресно допомогти абітурієнтам, які опинилися в скрутному становищі. Для прикладу, можна навести історію дівчини з Луганська, в якої в Києві вкрали сумку з документами та результатами ЗНО, проте вона змогла їх відновити, звернувшись до МОН. На жаль, резервних копій ліцензованого програмного забезпечення, вилученого в Українському центрі оцінювання якості освіти і критично необхідного для підготовки наступної вступної кампанії, Міністерство не має.

Детальніше про організацію та особливості вступної кампанії 2015.
Детальніше про оцінки та підсумки вступної кампанії 2015 від Міністерства освіти і науки
stud
Що таке «впровадження (імплементація) Закону» і чому це важливо?
Які основні етапи впровадження(імплементації) Закону «Про вищу освіту»?
Що вже зроблено?
Що є першочерговим завданням на сьогодні? Які складові впровадження Закону зараз реалізуються?
Прийнятий 1 липня 2014 року Закон України «Про вищу освіту» необхідний для того, щоб подолати основні проблеми української вищої освіти – неефективне використання коштів, корупцію та міжнародну ізоляцію. Окрема задача – підвищення якості української вищої освіти. Прийняття закону – лише перший етап, за ним йде його впровадження – тривалий та багаторівневий процес, який вимагає співпраці Міністерства освіти і науки з вищими навчальними закладами та іншими міністерствами.   

Перший рік після прийняття Закону – підготовчий, готується законодавча база. Але є деякі речі, які університети повинні були зробити самі – а саме, заходи, спрямовані на підвищення прозорості: публікація фінансової та іншої звітності на сайтах.

Деякі кроки з впровадження Закону «Про вищу освіту» вже зроблені: створюються засади для академічної та фінансової автономії,  в ряді університетів відбулися вибори ректорів за новою процедурою, розпочато боротьбу з плагіатом (вимога щодо оприлюднення дисертацій та відгуків на сайтах ВНЗ), зменшене навантаження на викладачів та студентів, ліквідовані законодавчі обмеження для академічної мобільності, прийнято новий перелік галузей знань і спеціальностей.

Основними задачами, які стоять перед МОН у процесі впровадження Закону в найближчі 2 роки повинні стати: початок діяльності і налагодження ефективної роботи Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), перегляд принципів формування держзамовлення, підвищення прозорості та звітності університетів. Перегляду потребує система нарахування стипендій – МОН прагне відійди від принципу «всім потрошки», до забезпечення студентів стипендіями на рівні прожиткового мінімуму, але з чіткими вимогами щодо претендентів.

В кожному випуску Електронного бюлетеню від Міністерства освіти і науки України буде матеріал, присвячений окремим крокам з впровадження Закону України «Про вищу освіту» (дивіться нижче).

Повний Текст Закону України «Про вищу освіту» із змінами.
Коротко про основні положення Закону
stud
В чому полягала необхідність затвердження нового переліку галузей знань і спеціальностей?
Який вплив на розвиток української вищої освіти та ринку праці  матиме новий перелік?
Які наступні кроки з впровадження Закону України «Про вищу освіту» можуть бути здійснені на основі нового переліку галузей знань і спеціальностей?
Затвердження нового переліку галузей знань і спеціальностей було одним з важливих етапів впровадження Закону «Про вищу освіту». Попередній перелік був занадто роздутим (містив більше 500 спеціальностей), не систематизованим, він не відповідав ні сучасним вимогам розвитку вищої освіти, ні потребам ринку праці і був результатом лобізму окремих університетів чи кафедр.    

Весь процес формування, узгодження і затвердження нового переліку тривав більше 4 місяців. Довелося долати шалений опір з боку «окремих зацікавлених груп», вести перемовини та консультації фактично у режимі non-stop. Мета – формування такого переліку, який би відповідав міжнародним нормам, зокрема Міжнародній стандартній класифікації освіти (МСКО), затвердженій ЮНЕСКО. Адже однією з основних задач в реформуванні української освіти є подолання міжнародної ізоляції.

Новий перелік галузей позитивно впливатиме на ринок праці та покращить можливості працевлаштування наших випускників. Занадто «вузькі» та специфічні спеціальності, які існували раніше, звужували коло для пошуку роботи. Також простішою, прозорішою і раціональнішою стане процедура визначення кількості бюджетних місць навчання в університетах, оскільки буде легше обрахувати потреби ринку праці. А реформування держзамовлення – це важливий крок з імплементації Закону «Про вищу освіту».

Іншими важливими новаціями  Закону «Про вищу освіту» повинні стати: зменшення навантаження на викладачів та студентів, вибірковість дисциплін та зменшення  бюрократичних процедур в університетах – всі ці процеси були неможливими без нового, укрупненого, переліку галузей знань та спеціальностей. Оскільки спеціальності стануть ширшими, буде простіше запроваджувати дисципліни вільного вибору, викладачі зможуть читати курси для більшої кількості студентів одночасно, це дозволить зменшити навантаження і на викладача.

Постанова про затвердження нового переліку галузей знань і спеціальностей вступає в дію з 1 вересня 2015 року. Після цього на основі Нового переліку і вперше на конкурсних засадах будуть сформовані Науково-методична рада та науково-методичні комісії при Міністерстві, які зможуть розробити освітні стандарти.

Ознайомитися із затвердженим переліком галузей знань і спеціальностей
stud
Що це і чому це важливо? Хто може бути учасником академічної мобільності?
Які проблеми вирішує Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність? 
Які позитивні наслідки для системи вищої освіти матимуть зміни в порядку академічної мобільності?
12 серпня 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність, це стало ще одним кроком в імплементації (впровадженні) Закону України «Про вищу освіту».   

Академічна мобільність – це можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність тощо в іншому вищому навчальному закладі на території України чи поза її межами». Відповідно, виділяють внутрішню академічну мобільність та міжнародну.

Для прикладу, академічна мобільність студента – це можливість під час навчання в університеті провчитися один або більше семестрів в університеті за кордоном, де готують фахівців за тією ж спеціальністю, без втрати місця навчання і з автоматичним зарахуванням дисциплін та періоду навчання. Академічна мобільність викладача – це можливість стажуватися, викладати, брати участь в міжнародному проекті чи програмі з підвищення кваліфікації, з обов’язковим збереженням за ним основного місця роботи на весь період участі. 

Українські студенти щороку дедалі активніше беруть участь в програмах міжнародного обміну та навчання за кордоном, найвідоміша з яких – Erasmus+. Так само використовують можливості для міжнародного досвіду аспіранти та науковці. Проте, раніше, щоб здійснити право на академічну мобільність, студенту або викладачу необхідно було подолати безліч перешкод: від бюрократичних (збереження робочого місця гарантувалося лише на кілька місяців, складно було перезарахувати дисципліни, якщо їх назви не співпадали) до психологічних (адміністрації навчальних закладів не завжди були позитивно налаштовані щодо студентів, які виїжджали на навчання закордон). Тепер права учасників академічної мобільності будуть гарантовані та захищені.

Більш активне впровадження академічної мобільності матиме позитивний вплив на систему вищої освіти в Україні – наші університети активніше залучатимуться до міжнародних проектів та діяльності, а отже – і до міжнародних стандартів якості. Щодо самих студентів – то академічна мобільність допоможе їм набути нових, неакадемічних, але потенційно важливих для кар’єри навичок, таких як: здатність до міжкультурного діалогу, адаптивність, витривалість, краще розуміння мети і мотивації, здібності до розв’язання проблемних питань та здатність ефективно працювати в команді.


Ознайомитися з повним текстом Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність.
Інфографіка щодо порядку реалізації права на академічну мобільність
stud
Що таке програма «Горизонт 2020»?
Чому ця програма важлива для України?
Хто може стати учасником програми «Горизонт 2020»?
Чим Міністерство може допомогти потенційним учасникам?
Горизонт 2020 є програмою ЄС з досліджень та інновацій. Її фонд складає майже 80 млрд.євро,  які можуть бути використані на фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Тепер частину цих грошей теоретично зможуть отримати у вигляді грантів або позик  українські вчені та інноваційні підприємства. Мета програми -  наукові відкриття та розробки,  здатні здійснити прорив в світовій науці, а також «перенесення цих ідей від лабораторій до ринку», тобто акцент робиться саме на комерціалізації досліджень.    

Серед пріоритетних дослідницьких напрямків – підвищення конкурентоспроможності виробництва, розвиток ІКТ, нано- та біо- технологій, космічної галузі, а також пошук відповідей на найбільш гострі соціальні виклики в сфері охорони здоров’я, демографії, екології, сільського господарства та енергетики. На практиці,  таким дослідницьким напрямком може бути, наприклад, пошук шляхів вирішення проблеми питної води, її очищення, доступу до неї у великих містах тощо. 

З 20 березня 2015 Україна стала асоційованим учасником програми «Горизонт 2020» – вона зможе використовувати всі фінансові можливості програми (це не тільки гранти, а й позики, венчурний капітал),  українські вчені зможуть очолювати проектні консорціуми і отримувати фінансування як розпорядники грантів.

Наразі значна частина нашої інфраструктури наукових досліджень є застарілою і не інтегрованою у світові процеси, а фінансування наукових досліджень відбувається за залишковим, недостатнім принципом. Тому участь України в «Горизонті 2020» дозволить підвищити рівень залучення українських науковців, університетів, науково-дослідних організацій і установ до спільних європейських наукових досліджень, а також створить основу для структурних реформ в науково-інноваційній сфері. 

Вже згаданий принцип програми «перенесення ідей від лабораторії до ринку»  може мати позитивний вплив не тільки на науку, але також і на промисловість та економіку – адже створюються можливості для розвитку високотехнологічної галузі промисловості,  для отримання додаткових замовлень. Наші вчені і дослідники матимуть шанс скористатися перевагами відкритого ринку праці та новими можливостями для кар’єри.

Важливо розуміти, що «Горизонт 2020», не зважаючи на свій величезний бюджет, є високо конкурентною програмою, котра вимагає навичок подання заявок та уміння боротись за гранти. Міністерство освіти і науки зобов’язується допомогти потенційним кандидатам на участь у програмі через створену мережу національних контактних пунктів (НКП), акредитованих Єврокомісією. Такі пункти за різними напрямками вже існують в кількох містах України і можуть надавати такі послуги: допомога у виборі відповідної теми і виду діяльності, консультації з адміністративних процедур та укладання договорів, навчання та допомога в написанні пропозиції (proposal writing), дистрибуція документів (форм, інструкцій) тощо.

Україна була найуспішнішою з країн Східного партнерства у попередній подібній програмі ЄС з досліджень та інновацій. Міністерство освіти і науки сподівається, що участь в «Горизонті 2020» допоможе реалізувати потенціал української науки.

Дізнатися більше про програму «Горизонт 2020»: сайт Міністерства.
Дізнатися більше про програму «Горизонт 2020»: сайт Ради Європи. 
stud
Яких змін потребує система середньої освіти? Яким чином ці зміни можуть бути реалізовані?
Які зміни в системі середньої освіти закладені в проекті Закону «Про освіту»?
Соціологічні опитування продемонстрували, що 67,5% вчителів і 68,5% батьків не підтримують перехід на 12-річне навчання в школі. Одне з побоювань, які називають і батьки, і педагоги – це те, що перехід з 11 на 12 років навчання буде суто формальний, кількісний,  і всередині шкільної освіти не відбудеться якісних змін.  Міністерство освіти і науки заперечує «формальність» введення «12-річки» і наголошує на тому, що зміна кількості років навчання в школі – лише одна з багатьох складових реформування середньої школи.    

На сьогодні середня школа потребує кардинальної зміни як форми, так і змісту. Насамперед, потрібно напрацювати нові стандарти середньої освіти та розробити нові шкільні програми, які готуватимуть учнів до подальшого навчання та життя, відображатимуть сучасні реалії, розвиватимуть критичне мислення. Необхідна зміна у філософії навчання - «що саме і як вчити». 

В тексті проекту Закону «Про освіту» вже передбачені деякі зміни в середній освіті, а саме:
  • Поділ школи на початкову (5 років навчання), базову середню (4 роки навчання) і профільну середню (3 роки навчання). В старшій школі дитина матиме можливість обрати подальший профіль, наприклад, з точних наук, гуманітарних чи суспільствознавчих. Діти матимуть більше часу, щоб визначитися зі своїми професійними інтересами і продовженням навчання в університеті.
  • Покращення якості навчання через побудову нової системи забезпечення якості.  
  • Покращення умов навчання (краще обладнання укрупнених шкіл тощо).
  • Забезпечення прав дітей з особливими потребами на інклюзивну освіту, подолання ізоляції таких учнів в процесі навчання
Подання нового Закону «Про освіту» до парламенту заплановано на вересень 2015 року. Треба розуміти, що цей Закон є рамковим, він не може передбачити реформування всіх сфер шкільної освіти чи вирішити всі її проблеми одномоментно, але він створює засади для розробки та прийняття відповідного Закону «Про загальну середню освіту». Саме «Закон про загальну середню освіту» повинен стати ключовим в реформі середньої школи.

Ознайомитися з проектом Закону «Про освіту».   
stud
Що змінюється у фінансуванні середньої освіти після реформи децентралізації?
Чи готові місцеві влади витрачати кошти на потреби школи?
Фінансування шкіл було і залишається централізованим, воно йде з державного бюджету, адже питання якісної середньої освіти – це питання державної ваги та відповідальності. Загальна середня освіта – право, гарантоване Конституцією України, тому саме держава фінансує середні школи по всій країні і вирішує пов’язані з таким фінансуванням питання. «Не можна доступ до якісної освіти ставити в залежність від наявності грошей у місцевих бюджетах» - такою є позиція Міністерства освіти і науки. Окрім того, фінансування шкільної освіти з держбюджету (через запровадження єдиної субвенції) сприятиме своєчасній виплаті заробітних плат учителям.   

Водночас, місцевим бюджетам ніхто не забороняє доплачувати закладам середньої освіти. Тобто, якщо в бюджеті з’являються додаткові кошти (а за останніми даними, місцеві бюджети отримали на 38% більше грошей, ніж минулого року) – вони мають право самі розпоряджатися цими додатковими коштами, у тому числі витратити їх на фінансування і розвиток системи середньої освіти  в своєму місті, районі чи селищі. 

Проте поки що немає достовірних даних щодо того, що місцеві бюджети, отримавши додаткові кошти, поспішають витрачати їх на потреби освіти в своєму регіоні, наприклад, на ремонт або облаштування шкільного стадіону. Деякі райони з економічно низькою активністю звертаються з проханням про додаткове фінансування шкіл. Але в «зворотному напрямку», тобто коли райони самі спрямовують надлишкові кошти в освіту, цей процес поки що не йде.

Місцева влада або ще не усвідомила, що має повне право і, нарешті, можливість покращити ситуацію в освіті в своєму регіоні або питання в тому, наскільки освіта є цінністю та першочерговим завданням для представників місцевого самоврядування. Час покаже, яке місце в системі пріоритетів «на місцях» займають школи.

Більше про середню освіта та децентралізацію.  
 
Share
Tweet
Forward
Pin
Copyright © 2015 Американські Ради з міжнародної освіти, Всі права захищено.


Відмовитись від підписки                         Оновити інформацію для підписки

Email Marketing Powered by Mailchimp