Copy
Інформаційний бюлетень Міністерства освіти і науки, Квітень '16
Facebook
Website
Email
stud
Тарас Добко, Перший проректор Українського католицького університету

­
«Кожна людина від природи прагне пізнання», слушно вважав Арістотель. Схоже на те, що навряд чи є краща спонука для покращення якості праці вищого навчального закладу, ніж вмотивований і вимогливий студент. Важко з цим не погодитися. Мабуть, немає такого ректора, декана чи викладача, що не мріяв би про критичну масу зрілих і небайдужих молодих людей, яких проймає цікавість до пізнання дійсності і приваблює ідеал освіченої людини.
Питання у тому, що ми робимо для того, щоб в Україні таких молодих людей ставало більше і щоб вони обирали наші університети, а не планували виїзд на навчання закордон[1].

Не все перебуває під контролем самих вишів. Студент приходить в університет зі школи, приниженої безгрошів’ям, травмованої бюрократизмом і патерналізмом, а тому без реформи середньої освіти зміни у системі освіти вищої навряд чи будуть вповні успішними. Пересічний студент приходить в український університет у віці 17-18 років, часто за скеруванням батьків, здебільшого без життєвого досвіду, без перевіреного уявлення про власний потенціал і професійне покликання, без продуманого життєвого плану і запитань, відповіді на які може дати навчання і спілкування в академічному просторі. Що більше, молода людина приходить в наш університет зі середовища без безкомпромісного суспільного запиту на автентичну освіченість і культури відкритого доступу до суспільного капіталу. У таких обставинах знання і навички не обов’язково є гарантією суспільного успіху, а корупційні зв’язки і прислужництво «можновладцям» все ще слугують за вагому передумову для вертикальної соціальної мобільності і сприятливого перерозподілу ресурсів.
 
[1] За офіційною статистикою, за останні два роки кількість українських студентів в польських вишах подвоїлася і досягла 30 тис. осіб.
    

Як бачимо, не все, що ускладнює нашу працю, можна легко і швидко змінити. Важливою, однак, є наша реакція на різні труднощі і наші дії для заохочення молодої людини бути вмотивованим і вимогливим студентом чи студенткою.

У цьому зв’язку найважливішим інструментом університету для формування навчального середовища є зміст навчання і способи викладання. Завдяки новому Закону України «Про вищу освіту» наші виші отримали значну автономію у формуванні змісту освіти і способах організації навчального процесу. Вкрай важливо цією нагодою вповні скористатися, причому зробити студента ключовим бенефіціарієм цих змін.

Сьогодні вищу освіту можна отримувати з різних нових джерел – на базі масових відкритих онлайн курсів (МООС), різноманітних відкритих освітніх ресурсів (OER), різних форм досвідної освіти (experiential learning) і коротких сертифікатних програм. Наявність якісної альтернативи може сприйматися як загроза лише університетами, які не бажають змінюватися чи шукати нові шляхи академічної комунікації і досвіду. Насправді ж, це добра нагода ще раз замислитися, які конкурентні переваги має вищий навчальний заклад і як конвертувати ці переваги у створення середовища для творчих і вмотивованих молодих людей.

Кілька років тому Група високого рівня Європейського Союзу з модернізації вищої освіти підготувала два звіти для Єврокомісії: «Про покращення якості викладання і навчання в європейських інституціях вищої освіти (2013)[1] та «Про нові способи навчання і викладання у вищій освіті (2014)[2].

Звіти висловлюють гостру потребу реформування університету як навчального середовища і вбачають ключ до модернізації вищої школи насамперед у вдосконаленні педагогічного вишколу університетських викладачів. Також університети заохочують впроваджувати системи консультування, менторства і супроводу студентів у навчанні; крос-, транс- і між-дисциплінарні підходи до викладання, навчання та оцінювання, що мало би допомогти студентам розвивати підприємливий і відкритий для інновацій спосіб мислення; нагоди для здобуття викладачами навиків онлайнової й інших форм викладання і навчання, а також використання ними всіх можливостей для покращення якості, які відкриваються завдяки новітнім інформаційним технологіям.

На мою думку, в наших університетах слід насамперед відійти від школярського підходу, який давався взнаки у конструюванні навчальних планів, педагогічних методах проведення занять, організації самостійної роботи, студентських звичках у виконанні письмових робіт, тощо і nolens volens закріплював інфантильну установку в усіх учасниках навчального процесу.

Візьмімо навчальний план. «Схоластичний» (школярський) підхід ґрунтується на переконанні, що практично весь навчальний матеріал бакалаврської програми має бути поданий на аудиторних заняттях і творити всеохопну цілість від «А» до «Я». Викладач упевнений – що не прозвучить в аудиторії, з великою імовірністю опиниться поза увагою студента. На самостійну роботу слід покладатися із застереженням. Адже студент є ще «підлітком», якого треба вести за руку у світі знань. Важливим стає відтворення знання, накопичення фахової інформації, повне занурення студента в обрану ним ділянку знань. Цей підхід зосереджується більше на тому, що ми вчимо, ніж як ми вчимо, і неявно передбачає, що всі студенти на історичній програмі мали би стати істориками, всі математики – математиками, а тому курикулюм (зокрема, профільний) має бути однаковий для всіх, спущений згори.

Компетентнісний підхід вбачає цілі навчання на бакалаврській програмі не лише у здобутті студентами фахового знання і практичних навичок, а й в оволодінні ними іноземними і класичними мовами, критичним мисленням, презентаційними і письмовими навиками, лідерськими якостями, загальними і профільними методами наукового аналізу і дослідження, умінням працювати в команді, навичками самостійної роботи, міжнародним досвідом та пробудженою інтелектуальною жагою (бажанням навчатися протягом всього життя).

Такий підхід спонукає студентів до більшої самостійності, вимагає від них розвивати власну мотивацію, примушує задумуватися про прикладне значення їхнього навчання на програмі. Він будується на здоровому глузді, що людина може захотіти поміняти профіль свого навчання, а тому готує студента до такої зміни, якщо б вона відбулася. Цей підхід з особливою увагою ставиться до того, як ми вчимо.

Іншими словами, якщо хочемо бачити перед собою в аудиторії вмотивованого, зацікавленого і самозарадного студента, при реалізації навчальної програми варто поставити у центр уваги передусім потреби молодої людини та її майбутнє, в якому їй, скоріше всього, доведеться змінювати профіль своєї праці й самостійно освоювати нові і швидкоплинні знання.

Зрештою, в цьому й полягає одна з основних вимог оновлених «Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти»  (2015) – «Щоб відреагувати на розмаїття та зростання очікувань, вища освіта … потребує більш студентоцентрованого підходу до навчання і викладання, який би передбачав гнучкі навчальні траєкторії і визнавав компетенції, здобуті поза межами формальної освітньо-кваліфікаційної програми»[3].

Перехід до нової культури академічної взаємодії неминуче буде болісним. Хоча б тому, що він передбачає встановлення достатньо високого прохідного балу при вступі у вищий навчальний заклад, запровадження норм нульової толерантності до всіх без винятку зловживань академічною доброчесністю, надання студентам реальної можливості самостійно формувати бодай чверть їхньої навчальної траєкторії, тощо. В теперішніх умовах все це буде непросто. Але без цього навряд чи варто сподіватися, що наші університети почнуть сприйматися здібними студентами не просто як навчальні заклади, а як навчальні середовища для особистісного, громадянського і професійного зростання.
stud
Міністерство освіти і науки України продовжує роботу з реформування змісту і стандартів вищої освіти. Наразі розроблена нормативно-правова база та завершися процес формування науково-методичних комісій сектору вищої освіти, які вперше були сформовані в результаті незалежного конкурсу.
Саме науково-методичні комісії (НМК) розроблятимуть нові стандарти вищої освіти. У відповідному наказі Міністерства освіти і науки України можна ознайомитися з персональним складом нових НМК.
 
Наразі члени НМК проходять тренінги з розробки нових стандартів, для кожної з комісій – окремий, де набувають спеціальних знань і досвіду. Співорганізаторами таких тренінгів виступають Міністерство освіти і науки України, Інститут вищої освіти НАПН України, Британська Рада в Україні, Національна команда експертів з реформування вищої освіти (Національний Еразмус+ офіс в Україні) та Альянс USETI (Американські Ради в Україні).     

По завершенню тренінгів, кожна з комісій розпочинає роботу над новими стандартами зі своєї спеціальності. Коли стандарти будуть готові – вони подаватимуться на зовнішню експертизу експертам, у тому числі міжнародним, а потім затверджуватимуться Міністерством освіти і науки.
 
Мета розробки нових стандартів вищої освіти – осучаснення змісту освіти та зміна підходів до навчання і викладання. Нові стандарти базуватимуться на компетентнісному підході і поділятимуть філософію визначення вимог до фахівця, закладену в основу Болонського процесу та в міжнародному Проекті Європейської Комісії «Гармонізація освітніх структур в Європі» (Tuning Educational Structures in Europe, TUNING).
 
Новина на сайті МОН
Ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо розроблення стандартів вищої освіти
Переглянути відео тренінгу «Методологія розроблення стандартів вищої освіти»
Tuning Education Structures in Europe 
stud
Основні дати та строки ЗНО 2016.

Важливо: документи, які необхідно мати для проходження ЗНО.

Інформація для випускників Криму, Донбасу та учасників АТО.
Розпочинається основна сесія ЗНО 2016 року – перше тестування, з української мови і літератури, відбудеться 5 травня. Міністерство освіти і науки України та Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) підготували інформаційні матеріали з корисною інформацією для учнів, які складатимуть ЗНО цього року.
 
Про що варто пам’ятати під час складання тестів ЗНО, як знайти адресу пункту проведення, що дозволяється мати при собі, а що – ні, а також графік проведення основної та додаткової сесії ЗНО 2016 – інформація про це розміщена на сайті УЦОЯО або на сайті МОН   

Особливо наголошується на необхідності мати при собі такі документи:
  • Сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання;
  • Паспорт або інший документ, серія та номер якого зазначені в Сертифікаті;
  • Запрошення-перепустку для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні.
 
У разі відсутності Сертифіката, паспорта або іншого документа, серія та номер якого зазначені в Сертифікаті, або пред’явлення копій цих документів абітурієнт до пункту проходження ЗНО не допускається.
 
Окрім того, до 20 травня 2016 року особи, які з поважних причин не змогли зареєструватися та взяти участь в основній сесії ЗНО, зможуть зареєструватися для участі в додатковій сесії – це стосується учасників антитерористичної операції та осіб, які проживають на тимчасово окупованій території або в населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.
 
Для інформування абітурієнтів з Криму і Донбасу, які бажають вступити до закладів вищої освіти на території України, підготовлена дорожня карта «7 кроків для отримання українського атестату та вступу до ВНЗ України у 2016 році».
Також працюватиме телефон інформаційної підтримки для учасників ЗНО – (044) 486-0962 в будні дні з 9:00 до 18:00, у п’ятницю з 9:00 до 16:45. 
stud
Для чого потрібне апробаційне ЗНО з іноземної мови?
 

Які вміння перевірялися під час апробаційного ЗНО 2016 з іноземної мови?
Питання зовнішнього незалежного оцінювання з іноземної мови піднімалося з минулого року – тоді планувалося, що загальнообов’язковим такий іспит стане вже цього року – під час ЗНО сесії 2016. Проте Міністерство освіти і науки України прийняло рішення про перенесення обов’язкового ЗНО з іноземної мови орієнтовно на 2017 рік у зв’язку з відсутністю якісних тестів та необхідністю розробити і апробувати такі тести в першу чергу – з англійської, а також інших мов, які вивчаються в українських школах як іноземні.   

Протягом навчального року фахівці розробляли тестові завдання з англійської, іспанської, німецької та французької мов. 16 квітня 2016 року відбулося апробаційне ЗНО з цих предметів, мета якого – відібрати якісні завдання для майбутніх тестів ЗНО. Апробаційне тестування пройшло в трьох областях (Київській, Львівській, Одеській) та місті Києві. При відборі учасників пробного тестування брався до уваги рівень викладання іноземної мови в школі (стандарт або профільний) та місцезнаходження школи (місто чи сільська місцевість). Новацією пробного ЗНО з іноземної мови стало аудіювання – перевірка розуміння мови на слух. Також перевірялися такі вміння як читання та письмо.
 
Особливість, а також своєрідна перевага для учасників апробаційного тестування – можливість зарахувати результат цього іспиту як результат іспиту ДПА (державної підсумкової атестації). Про те, як відбувається процедура зарахування – на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
 
Новина на сайті МОН 
stud
Пілотний проект Міністерства освіти і науки по створенню опорних шкіл в регіонах: основні вимоги і фінансування.
 
Як розподілятимуться кошти між областями?
 
Які школи отримають підтримку від міжнародних донорів?
В Україні триває конкурс з відбору шкіл в сільській місцевості, які увійдуть до пілотного проекту по створенню мережі опорних шкіл. Вже визначено 67 таких шкіл в 11 областях України – ознайомитися з їх повним переліком можна за посиланням. Всього таких шкіл буде близько 100, кожна з них отримає на переоснащення певну частку з загальної суми в  200 мільйонів гривень, передбачених Розпорядженням КМУ №1340-р від 16 грудня 2015 року у якості фінансової підтримки опорних шкіл.    

Механізм розподілу коштів передбачає, що кожна з областей отримує фінансування, залежно від того, скільки в області сільських шкіл та учнів з сільської місцевості. Обласні державні адміністрації на конкурсній основі визначають кращі школи, які згодом стануть опорними. При цьому ОДА керуються рекомендаціями Міністерства освіти і науки щодо відбору таких шкіл, але остаточне рішення приймається на місцях. Так, для прикладу, Кіровоградська область прийняла рішення, що опорна школа, з відповідним розподілом виділених на це коштів, буде створена в кожному районі області та в чотирьох об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). В Дніпропетровській області до виділених урядом коштів були додані кошти з обласного бюджету і також планується створення опорних шкіл в усіх районах. Інші області самі визначають кількість майбутніх опорних шкіл, які отримають фінансування і будуть переоснащені в рамках пілотного проекту. Варто зазначити, що ініціатива органів місцевого самоврядування (районних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад) та зацікавленість громади у якісній шкільній освіті має велике значення для успіху проекту опорних шкіл.
 
Конкурс ще триває і повний перелік шкіл по всім областям буде визначений в травні 2016 року. Функціонувати як опорні ці школи почнуть з вересня нового навчального року.
 
Окрім того, окремим спільним проектом Міністерства освіти і науки та Міністерства фінансів, за підтримки міжнародних партнерів та донорів, серед яких Уряд США, Western NIS Enterprise Fund, «Майкрософт Україна», було визначено 24 школи, по одній в кожній області, які отримають фінансування на переоснащення (ремонт, навчальне обладнання, комп’ютери) і також функціонуватимуть як опорні школи в своєму регіоні.
 
Новина про конкурс на кращу опорну школу на сайті МОН
Розділ «Опорні школи» на сайті МОН
24 школи, які отримають підтримку з боку міжнародних донорів 
stud
Як відбувається конкурс шкільних підручників? Якими є основні етапи?
 
Якою є ситуація з підручниками для 4-х та 7-х класів середньої школи?
Цього року повинні бути обрані на конкурсній основі та надруковані підручники для учнів 8-х класів, за якими вони почнуть вчитися восени 2016 року. Наразі завершився перший етап конкурсу – експертиза електронних версій проектів підручників. За її результатами на засіданні колегії МОН був ухвалений перелік підручників для 8 класу, які відібрала комісія з 608 експертів (вчителі, методисти, науковці) і які отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». 
    

Наступний етап конкурсу – обрання підручників вчителями шкіл – триватиме з 29 квітня до 11 травня. Електронні версії підручників розміщені на Репозитарії навчального контенту. Зареєструвавшись на сайті Репозитарію, вчителі мають можливість ознайомитися з електронними версіями макетів підручників і обрати саме ті, які вони вважають найкращими для викладання свого предмету. За результатами голосування будуть сформовані списки підручників для друку.
 
Остаточні пропозиції до формування переліку підручників, які друкуватимуться за кошти державного бюджету, будуть оголошені 13 травня 2016 року.
 
Окрім того, зважаючи на складну ситуацію, що склалася з підручниками для 4-х та 7-х класів у 2015-2016 роках, Міністерство освіти і науки ініціювало зміни до нормативних документів - були усунені юридичні перешкоди, які не дозволяли органам місцевої влади здійснити передоплату за друк цих підручників. 
 
 
Новина на сайті МОН
Новина на сайті МОН
Репозитарій навчального контенту 
stud
З моменту набуття Україною асоційованого членства в Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» від України було подано 394 заявки для участі у конкурсах програми, 42 з них були підтримані з подальшим фінансування на загальну суму 7 068 199 євро.
Міністерство освіти і науки надає інформаційну та консультаційну підтримку українським науковцям щодо участі та можливостей програми «Горизонт 2020». Наразі організована мережа національних та регіональних контактних пунктів програми, повний перелік яких можна знайти на сайті Міністерства освіти і науки України, активно розробляється національний портал програми «Горизонт 2020», проводяться тренінги для установ (ВНЗ, дослідницькі установи, підприємства малого та середнього бізнесу) з метою підвищення результативності їх участі у конкурсі заявок.    

Бюджет програми «Горизонт 2020» складає 70 мільярдів євро і він є високо конкурентною програмою. Основні пріоритетні напрямки досліджень - охорона здоров’я, енергетика та охорона навколишнього середовища. Рівень успішності українських організацій, які подавали заявки в рамках програми Горизонт 2020 становить 10, 5%. Підтримку щодо фінансування здобули проектні пропозиції в таких напрямках: «Дії Марі Склодовської-Кюрі» - 13 підтриманих пропозицій, «Безпечна, чиста і ефективна енергетика» - 5 підтриманих пропозицій, «Навколишнє середовище, ефективність ресурсів та сировинних матеріалів» - 5 підтриманих пропозицій, «Євпропа у змінному світі – інклюзивні, інноваційні та розумні суспільства» - 5 підтриманих пропозицій, «Безпека харчових продуктів, стале сільське господарство та лісництво, морські та водні дослідження та біоекономіка» - 4 підтримані пропозиції.
 
Новина на сайті МОН
 
Ознайомитися з релізом «Результати реалізації програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» за перші два роки»  
stud
15 квітня 2016 року в Міністерстві освіти і науки України віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко представив колективу МОН Міністра освіти і науки Лілію Гриневич.
 

Пані Міністр наголосила на пріоритетності тих напрямків реформ, які були напрацьовані протягом попередніх двох років, зокрема: реформа вищої освіти та впровадження Закону України «Про вищу освіту», прийняття та впровадження проекту рамкового закону «Про освіту», робота над завершенням навчального року в середній школі, проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2016.
Share
Tweet
Forward
Pin
Copyright © 2016 Міністерство освіти і науки України, Всі права захищено.


Зняти підписку    Оновити дані моєї підписки

Email Marketing Powered by MailChimp