Copy
Інформаційний бюлетень Міністерства освіти і науки, вересень '16
Facebook
Website
Email
stud
 Ольга Фарятьєва, учасниця робочої групи з розроблення Концепції розвитку юридичної освіти в Україні

­Юридична освіта, попри свою престижність та суспільну важливість майбутньої професії, давно стала масовим продуктом в сфері вищої освіти. На жаль, дефіцит вакансій та значна категорія безробітних громадян з юридичною освітою на обліку в державній службі зайнятості, що збільшується з кожним роком, свідчить не стільки про «перевиробництво» юристів, а, перш за все, про низьку якість їх освіти. 
Академічна спільнота та роботодавці визнають наявність проблем, які пов’язані як зі змістом освіти, так і з її формою.

Попит на юридичну освіту, яку легко здобути, зростає разом з кількістю навчальних закладів, які акредитували освітню програму з права, але не завжди спроможні підготувати фахівця, що відповідатиме сучасним вимогам та буде конкурентним на ринку праці. Їх освітні програми все ще побудовані на позитивістському розумінні права та визначальній ролі держави в суспільстві, методологія викладання зорієнтована на переповідання змісту законодавчих актів замість навчання критичному мисленню та вмінню застосовувати принципи права, недостатня увага приділяється англійській мові як мові міжнародного спілкування, без якої немислима професія правника, а відстале уявлення про правову систему не встигає за інтеграцією України в європейський правовий простір.    

В умовах, коли вся увага в країні наразі прикута до судової та конституційної реформ, варто подумати, де ті кузні кадрів, що забезпечать нас новими, не корумпованими, професійними суддями, прокурорами, адвокатами, нотаріусами та зробити роботу над помилками, щоб процеси люстрації та переатестації не перетворились у замкнене коло.

Бажання підвищити якість юридичної освіти об’єднало людей з різних сфер діяльності, які вже давно працюють над становленням справедливого правосуддя та утвердженням верховенства права в Україні, а підтримка Міністерства освіти і науки України та Міністерства юстиції України дозволила перейти від планів, які виношувалися та формувалися десятками років, до реальних дій.
Науково-методична комісія при Міністерстві освіти і науки України розпочала роботу над розробкою проекту нового юридичного стандарту, який очікували всі без виключення правничі школи в країні. Саме цей документ після довгих дебатів представників академічної спільноти зафіксував уявлення про випускника правничого факультету нового покоління, описав знання, вміння та навички, якими він має володіти.

Наступним кроком став запуск абсолютно нового механізму вступу на магістратуру з права в форматі зовнішнього незалежного оцінювання для дев’яти навчальних закладів. Цей проект мав декілька цілей, найважливіша з них – апробувати технології стандартизованого оцінювання, які ефективно використовуються при вступі на бакалаврські програми та знижують корупційні ризики, до вищої школи. За висновками представників вищих навчальних закладів пілотний проект завершився вдало та, в разі врахування всіх недоліків, має потенціал для поширення в якості обов’язкового на всі вищі навчальні заклади в Україні.  В свою чергу для ініціативної групи цей експеримент став ознакою того, що є спроможність рухатися далі, ініціювати більш системні та радикальні зміни.

На цьому етапі стало зрозуміло, що необхідно розробити цілісний документ, який би узагальнював бачення реформи юридичної освіти в Україні та пропонував план дій з її реалізації.

Знадобилося два місяці дебатів та дискусій, щоб досягти консенсусу, і 14 вересня було презентовано продукт прогресивної думки представників професійної та академічної спільнот в сфері права - Концепцію вдосконалення правничої освіти для фахової підготовки правника відповідно до європейських стандартів вищої освіти та правничої професії.

Документ та запропоновані ним заходи є доволі радикальними, але, зважаючи на критичну необхідність зміцнення системи гарантування та захисту прав людини та багаторічну профанацію реформ в цій сфері, є мінімально необхідними для того, щоб отримати результат.

Одне з найбільш суперечливих положень, яке викликало бурхливі обговорення – це відмова від вже традиційного для освітньої системи України поділу на бакалаврський та магістерський рівні вищої освіти.
На сьогоднішній день для працевлаштування на більшість посад в сфері права від претендентів вимагається магістерський рівень підготовки, наявність якого, за інерцією від старої редакції Закону України «Про вищу освіту», вважається повною вищою освітою. Втім на практиці дворічна магістратура перетворилась для студентів на такий собі перехідний період між навчанням та роботою, який використовують для пошуку можливостей підробітку та набуття практичних навичок. Експерти робочої групи вважають, що академічну підготовку фахівців в сфері права можна оптимізувати до 4 - 4,5 років.

Ще однією новацією задля змін в структурі юридичної освіти стала відмова від заочної форми навчання на юридичних факультетах, формат якої на сьогоднішній день імітує навчальний процес та сприяє формуванню корупційно-сприятливого середовища. Досвід показує, що фахівця якісно нового рівня можливо підготувати лише шляхом інтенсивного навчання, більша частина якого – це аудиторні заняття в малих групах із застосуванням інноваційних методів та технологій.

Найважливішим здобутком та водночас відправною точкою цієї стратегії є комплексно нове уявлення про випускника юридичного факультету та його місію в суспільстві, яке докорінно змінилося з часів здобуття Україною незалежності. Адже в сучасних умовах це вже не суто технічна функція застосування правових норм, напрацьованих державою, а креативний процес тлумачення принципів та доктрин права, їх застосування до конкретних життєвих обставин з метою якнайефективнішого захисту прав людини та утвердження верховенства права. Правник нового покоління – це професіонал, що має не тільки ґрунтовну теоретичну підготовку, але здатен критично та творчо мислити, аргументувати свою позицію та приймати неупереджені та вмотивовані рішення, знає англійську на рівні, достатньому, для використання в професійній діяльності, та діє відповідно до етичних стандартів. Саме таке нове уявлення, виписане в формі компетенцій, знань, вмінь та навичок, стане основою для нового стандарту юридичної освіти.

Втім навіть новий стандарт та оновлені освітні програми не зможуть цілком вирішити проблему великої кількості юридичних шкіл, які не зацікавлені в наборі якісного контингенту студентів та неспроможні випускати фахівців, що відповідатимуть потребам суспільства. Автори стратегії пропонують вирішити цю проблему шляхом обмеження загального обсягу підготовки фахівців зі спеціальності «Право», які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб, 50-ма відсотками від обсягу державного замовлення. Можливо такі заходи матимуть тимчасовий характер і в майбутньому самоврядність юридичної професії доповнюватиметься самоврядністю та відповідальністю академічною, що дозволить, не зраджуючи приватні інтереси вищого навчального закладу, одночасно дбати про суспільний інтерес. Але наразі ми маємо забезпечити умови, в яких зможуть працювати тільки найсильніші правничі школи, що відбиратимуть найкращих абітурієнтів.

Механізм відбору теж варто вдосконалювати, але якщо в цьому році спрацювали вступні випробування в форматі ЗНО, то в разі запровадження наскрізної магістратури постане також питання випуску з навчального закладу та отримання диплома. Оскільки ми виходимо з того, що освіта є етапом доступу до професії правника, диплом юриста будь-якого вищого навчального закладу має бути підтвердженням того, що випускник володіє всіма вміннями, знаннями та навичками, описаними в стандарті. Система державних іспитів є досить формальною процедурою і не виконує своєї селективної функції, тому задля гарантування однакової якості навчання Концепція пропонує запровадити єдиний державний кваліфікаційний іспит зі спеціальності, адміністрування якого здійснюватиме державна екзаменаційна комісія.

Стратегія закладає підвалини нової якості вищої юридичної освіти, що досягатиметься як структурними, так і сутнісними змінами. Відповідно і методи реалізації закладені різні: від суто механічних, на кшталт «шокової терапії», покликаної реанімувати систему, до стимулювання поступового внутрішнього розвитку правничих шкіл, який стане неминучим задля виживання.

Наразі проект Стратегії опублікований на сайті Міністерства освіти і науки України та Міністерства юстиції України для обговорення та надання пропозицій, а також у facebook створена група для привернення уваги до проблем юридичної освіти та залучення суспільства до їх вирішення.
stud
Що таке рамковий закон? Для чого він потрібен?

Які основні новації нового рамкового Закону «Про освіту»?

Які передумови для подальших змін створюються новим Законом «Про освіту»?
Розробка та прийняття рамкового Закону «Про освіту» є надзвичайно важливим для розвитку і реформування всієї освітньої сфери. Дійсний Закон «Про освіту» був прийнятий ще у 1991 році – він не відповідає сучасним потребам і викликам, його норми не враховують інтеграцію України до загальноєвропейського освітнього простору.
 
Рамковість закону визначає його основну функцію та задачі, а саме – створення законодавчої бази і передумов для довгострокової освітньої політики. На основі рамкового Закону «Про освіту» будуть ухвалюватися спеціальні закони – «Про середню освіту», «Про професійну освіту», інші підзаконні акти.    

Серед основних змін, умови для яких забезпечує новий Закон, найважливішими є зміни, що стосуються системи середньої освіти та школи, а саме:
 
  1. Перехід на європейську структуру системи освіти: навчання в середній школі триватиме 12 років. Передбачається поділ школи на молодшу, середню і старшу. Старша школа буде профільною з двома напрямками: академічним і професійним. Академічний профіль готуватиме учнів до подальшого навчання в університетів. Професійний профіль старшої школи, до системи якої увійдуть, також, заклади профтехосвіти, технікуми та коледжі, передбачатиме отримання учнями першої професії і можливість працевлаштування одразу по закінченню школи.
  2. Розширення прав здобувачів освіти: передбачається існування трьох рівноправних форм здобуття освіти: формальної, неформальної та інформальної. Результати всіх форм будуть визнаватися однаково. Батькам буде гарантоване право вибору форми освіти для дітей. На практиці це означатиме, що батьки, які оберуть для своїх дітей навчання вдома або навчання в групі поза межами школи, зможуть це зробити без додаткових перешкод.
  3. Підвищення статусу вчителя: розширення академічної свободи педагогів, зменшення всіх видів бюрократичного контролю (з боку державних структур та органів місцевого самоврядування), створення умов для творчої та професійної реалізації. Вчитель сам зможе обирати форму проходження підвищення кваліфікації. Також передбачається добровільна сертифікація, успішне проходження якої гарантуватиме надбавку до заробітної плати.
  4. Зміни у формуванні освітніх програм: Міністерство більше не диктуватиме, що саме і як вчити, а визначатиме, яким має бути кінцевий результат навчання. Досягнення цих результатів – на розсуд вчителя.
 
Окрім того, передбачаються зміни в системі контролю та забезпечення якості в освіті. На базі Державної інспекції начальних закладів (ДІНЗ) буде створено незалежний орган – Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім закладів вищої освіти, якими займатиметься НАЗЯВО – Національно агентство із забезпечення якості вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти, при цьому органи місцевого самоврядування будуть позбавлені права проводити такі перевірки.
 
Наразі триває доопрацювання Закону України «Про освіту», наступні етапи – прийняття Закону у другому читанні і в цілому.
 
Новина на сайті МОН
Ознайомитися з основними новаціями Закону України «Про освіту»
Ознайомитися з повним текстом проекту Закону «Про освіту»
stud

Визначено дати підготовки та проведення основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання в 2017 році, яка триватиме з 23 травня до 16 червня.
Дати основних тестувань ЗНО 2017:
 
Українська мова і література – 23 травня.
 
Іспанська, німецька, французька мови – 25 травня.
 
Англійська мова – 29 травня.
 
Математика – 31 травня.
 
Історія України – 2 червня.
 
Російська мова – 6 червня.
 
Біологія – 8 червня.
 
Географія – 12 червня.
 
Фізика – 14 червня.
 
Хімія – 16 червня.
 
Реєстрація осіб для участі в ЗНО триватиме з 6 лютого до 17 березня 2017 року. Вносити зміни до реєстраційних даних учасники зовнішнього незалежного оцінювання зможуть до 31 березня 2017 року.    

Запрошення-перепустки для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, у яких зазначатиметься час і місце проведення тестувань,  будуть розміщені на інформаційних сторінках учасників до 28 квітня 2017 року.
 
Інформація про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів буде розміщена на інформаційних сторінках учасників зовнішнього незалежного оцінювання до 23 червня 2017 року (українська мова і література, іноземні мови, математика – до 15 червня, історія України, біологія, російська мова – до 19 червня, географія, фізика, хімія – до 23 червня).
 
Графік проведення додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання буде оприлюднений до 28 квітня 2017 року. Реєстрація для участі в додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання окремих категорій осіб, які не мали змоги зареєструватися в основний період (учасники антитерористичної операції, особи з окупованого Криму та неконтрольованих територій Донбасу), триватиме з 3 до 19 травня 2017 року.
 
Оскільки в 2017 році державна підсумкова атестація (ДПА) відбуватиметься у формі ЗНО, то для визначення оцінки за іспити ДПА зараховуватимуться результати всіх виконаних завдань або частини виконаних завдань сертифікаційної роботи з ЗНО. Яка частина завдань ЗНО буде зараховуватись для визначення оцінки ДПА залежатиме від конкретного навчального предмета. Наприклад, сертифікаційні роботи з української мови і літератури, а також з історії України, міститимуть субтест, за результатами виконання якого, випускники 2017 року отримають оцінки за ДПА. Для української мови – це завдання частин «Українська мова» і «Власне висловлення», для історії України – «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.».

Для визначення результатів державної підсумкової атестації випускників 2017 року з іноземних мов, а також з математики, зараховуватиметься частина завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання. Щодо інших навчальних предметів: російської мови, географії, хімії, фізики, біології, – то оцінка за державну підсумкову атестацію визначатиметься за результатами виконання всієї сертифікаційної роботи. Згодом на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти буде розміщено характеристики сертифікаційних робіт, і кожен охочий зможе ознайомитися із структурою тестів детальніше.
 
Наказ МОН про затвердження календарного плану підготовки та проведення в 2017 році ЗНО
Графік проведення ЗНО 2017 на сайті Українського центру оцінювання якості освіти
Розділ «Підготовка до ЗНО 2017» на сайті Українського центру оцінювання якості освіти
Як визначатимуться оцінки ДПА з різних предметів
stud

10 жовтня розпочинається реєстрація заявок від шкіл на участь в програмі GoCamp 2017. GoCamp – це новий формат таборів з поглибленим вивченням англійської мови, які організовуються в українських школах для учнів і викладачами в яких є волонтери з усього світу.

Вперше англомовні табори GoCamp було організовано влітку 2016 року в рамках заходів, присвячених року англійської мови в Украні. Викладачами в  них стали 127 волонтерів із 38 країн світу, а участь взяли 9000 українських дітей віком від 10 до 15 років. При цьому всі викладачі-волонтери проживали в українських сім’ях.

Важливим моментом під час організації GoCamp 2016 було те, що більша частина мовних таборів, які відвідало 80% волонтерів, були організовані в невеликих містах та селах, ще 20% волонтерів відвідали табори в обласних центрах. Діти, які взяли участь в GoCamp 2016, познайомилися з іншими культурами, розширили свої уявлення про світ, попрактикувалися в англійській мові та зрозуміли важливість вивчення мови міжнародного спілкування на практиці. Волонтери представляли такі країни, як США, Великобританію, Німеччину, Швейцарію, Мексику, Іспанію, Бразилію, Австралію, Китай, Індію, Сінгапур та інші.   

Організатори GoCamp планують, що влітку 2017 року у таборах візьмуть участь близько 1000 волонтерів з усього світу та 100 000 українських школярів. Волонтери приїжджають в Україну власним коштом та працюють в таборах GoCamp безкоштовно, проживаючи в українських сім’ях (host families). Саме тому обов’язковою умовою участі шкіл в проекті є забезпечення волонтерів проживанням в таких сім’ях.

Загалом наступного року організатори GoCamp планують реалізувати три проекти: GoCamp – пришкільні мовні табори по всій країни, AfterSchool GoCamp – мовні програми, якими діти займатимуться після уроків наприкінці навчального року (реалізовуватиметься в Києві та Київській області), GoCamp East – виїзні мовні програми для дітей з Донецької та Луганської областей.

Організатори наголошують, що участь в таборах GoCamp – це не просто вивчення мови, а залучення школярів до багатокультурного середовища, де вони вчаться працювати в команді, критично мислити, бути толерантними до інших. Мета GoCamp – виховати нове покоління всебічно розвиненої та освіченої молоді, яка готова до життя в ХХІ столітті, вільно володіє іноземними мовами та відкрита до пізнання інших культур і досвіду.

Реєстрація іноземних волонтерів, які мають бажання попрацювати в Україні на GoCamp 2017 та українських шкіл, які бажать взяти участь в проектах, розпочинається 10 жовтня 2016 року на сайті www.gocamps.com.ua . Прийом заявок триватиме до 1 грудня 2016 року. За результатами оцінок формуватиметься рейтинг шкіл, для яких вже з грудня починатиметься відбір волонтерів.
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь до Тетяни Кириленко за телефоном 050 97-93-596.
 
Новина на сайті МОН
Розділ «Літні мовні табори» на сайті МОН
Сайт GoCamp, на якому можна подати заявку та дізнатися більше про проекти

stud


Як змінюватиметься фінансування ПТНЗ відповідно до нового Закону «Про професійну освіту»?
 
На підготовку яких професій здійснюватиметься державне замовлення?

 
Запланована на 2017 рік зміна моделі фінансування професійно-технічної освіти згідно з Законом «Про професійну освіту» передбачає, що фінансування таких закладів повинно здійснюватися з кількох джерел: через субвенцію на здобуття загальної середньої освіти, регіональне замовлення на ті професійно-технічно спеціальності, які необхідні в конкретному регіоні (області, місті), через замовлення від приватного бізнесу залежно від його потреб у певних фахівцях,  а також – через державне замовлення на окремі професії, які є затребуваними в усіх регіонах. Відповідно буде створений перелік професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюватиметься за кошти державного бюджету.    

Визначення найбільш затребуваних в Україні фахівців та підготовка їх за кошти державного бюджету є важливим, оскільки допомагає у вирішенні одразу кількох задач: ефективному використанні бюджетних коштів, підготовці фахівців, які по закінченню навчання матимуть високі шанси на працевлаштування, допомога роботодавцям у підготовці необхідних кадрів.
 
Наразі Міністерство освіти і науки уклало та направило на погодження всім зацікавленим органам виконавчої влади та соціальним партнерам проект постанови КМУ «Про затвердження Переліку професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюватиметься за кошти державного бюджету». За пропозицією МОН до переліку повинні увійти 24 професії. Під час підготовки проекту переліку були враховані пропозиції роботодавців, а також моніторинг тих професій, які мають найбільшу кількість вакансій станом на 1 квітня 2016 року.
 
Найбільш дефіцитними спеціалістами, підготовка яких в професійно-технічних навчальних закладах здійснюватиметься за рахунок державного замовлення, є такі: «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», «монтажник санітарно-технічних систем та устаткування» та «Швачка. Кравець. Закрійник».
 
Також запланований пілотний проект з визначення 25 професійно-технічних навчальних закладів (у кожному регіоні), на базі яких будуть створені навчально-практичні центри з підготовки найбільш затребуваних фахівців. Передбачається, що, окрім державного фінансування, до створення таких центрів долучатимуться підприємства, зацікавлені в отриманні кваліфікованих робітників та міжнародні партнери. Прикладом такого співробітництва є проект «Державно-приватне партнерство для поліпшення санітарно-технічної освіти в Україні», який здійснюється спільно Міністерством освіти і науки України, Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва і компанією «Геберт Інтернешнл Сейлз АГ». В рамках проекту вже створено 6 міжрегіональних навчально-практичних центрів на базі ПТНЗ в шести областях, які готуватимуть фахівців у сфері санітарних технологій.
 
Новина на сайті МОН
Новина на сайті МОН
Про створення навчально-практичних центрів

stud
26 вересня 2016 року розпочав свою роботу Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського, який був переміщений до Києва з окупованої території Автономної республіки Крим.
Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського – державний ВНЗ IV рівня акредитації. У складі університету – 15 факультетів, які здійснюють підготовку студентів за 41 напрямом.
 
Свою роботу в Києві університет здійснюватиме на базі колишньої Академії муніципального управління. 27 вересня 2016 року КМУ ухвалив постанову про приєднання Академії муніципального управління до Таврійського національного університету. Згідно з цим рішенням Таврійський університет стає правонаступником усього майна, прав та обов’язків Академії муніципального управління. При цьому студенти Академії продовжать навчання у ТНУ імені Вернадського.    

Також Таврійський університет зможе приймати студентів з окупованих територій України протягом 2016-2017 навчальних років – для цього буде розроблена спеціальна процедура прийому.
 
Всього на даний момент на території України здійснюють освітню діяльність 16 тимчасово переміщених ВНЗ з окупованих території Криму, Донецької та Луганської областей. В січні 2016 року було створено Раду ректорів переміщених ВНЗ, яка координує співпрацю переміщених закладів з Міністерством освіти і науки України, з іншими центральними органами влади, а також займається вирішенням організаційних питань, з якими зіштовхуються переміщені ВНЗ.

Новина на сайті МОН
Інформація на сайті Таврійського національного університету імені Вернадського
Про Раду ректорів переміщених ВНЗ

stud

Прийняттям відповідного Закону Верховна рада України ратифікувала угоду між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом 2014-2018.
Євратом – це дослідницька та навчальна програма ЄС в сфері ядерної енергетики. Програма пов’язана з програмою Горизонт 2020, до якої Україна долучилася в 2015 році, і за першими результатами якої вже є перевищення суми коштів, отриманих у вигляді грантів в рамках програми, над сумою сплачених Україною внесків за участь.   

Аналогічно з принципом оплати членських внесків, застосованим для участі України в програмі Горизонт 2020, Євратом надає нашій державі 95% знижку на участь в програмі та відтермінування сплати за 2016 рік на наступні роки (2017-2018). Членський внесок для України за участь в програмі Євратом становитиме 300 000 євро, передбачається, що залучені на наукові дослідження та навчальні програми кошти перевищуватимуть цю суму в кілька разів.
 
Можливість брати участь в програмі ЄС на державному рівні є важливою для українських науковців та установ, оскільки розширює їх професійні можливості, залучає до міжнародних процесів, підсилює позиції української держави в сфері безпеки.
 
Також участь в програмах Євратом та Горизонт 2020 є важливим етапом євроінтеграції України.
 
Новина на сайті МОН
Сайт Програми наукових досліджень та навчання Євратом (The Euratom Research and Training Programme)
 
stud
Міністерство освіти і науки України розпочало ініціативу зі зменшення обсягів «паперової» роботи вчителів та адміністраторів середніх шкіл. Ініціатива складатиметься з кількох етапів – анонімного онлайн-опитування, онлайн-обговорення отриманих результатів та вироблення спільних рішень щодо можливостей оптимізації «паперової» роботи у школах.

За результатами дослідження міжнародної консалтингової компанії McKinsey&Company особистість вчителя або вчительки є ключовою для успішності шкільної системи. Саме тому якісні зміни в освіті неможливі без створення комфортних умов праці вчителів та адміністраторів школи. Однією з важливих складових створення таких умов є розвантаження вчителів та адміністраторів від надмірної паперової роботи та її оптимізація. 

Саме тому Міністерство освіти і  науки України спільно з освітньою платформою EdEra ініціювали онлайн-опитування «Діти і папери: як досягти балансу в школі?».   


Опитування було анонімним, взяти участь в ньому могли вчителі та адміністративні працівники (директори, завучі) шкіл. Результатом опитування стало визначення основних проблемних моментів та «критичних точок» в роботі школи, пов’язаних з документообігом та звітністю.

Наступний етап – пошук рішень щодо найбільш проблемних моментів «паперової роботи» в школі – триватиме з 6 листопада 2016 року да 1 грудня 2016 року. На цьому етапі здійснюватиметься відкрите онлайн-обговорення отриманих отриманих даних та розробка пропозицій щодо можливості подальших змін.

Міністерство освіти і науки України запрошує всіх зацікавлених педагогів та адміністративних працівників шкіл, а також тих хто поєднує обидва види посад, максимально долучитися до обговорення.

Сторінка ініціативи «Діти і папери: як досягти балансу у школі?» на сайті МОН
 

Share
Tweet
Forward
Pin
Copyright © 2016 Американські Ради з міжнародної освіти, Всі права захищено.


Зняти підписку    Оновити дані моєї підписки

Email Marketing Powered by Mailchimp