Copy
Інформаційний бюлетень Міністерства освіти і науки, листопад-грудень '16
Facebook
Website
Email
stud
 
Оксана Макаренко, радник Міністра освіти і науки України, співзасновниця ГО "Батьківський контроль", співзасновниця ГО "СМАРТ ОСВІТА"

«Ви збираєтесь розпалити багаття під палубою корабля і цим змусити його рухатись проти течії і вітру? Вибачте, але у мене немає часу на подібну нісенітницю!» ( Імператор Франції Наполеон про паровий човен Фултона ).

 

«Та кого, взагалі, цікавлять розмови акторів?» (Реакція співзасновника  Warner Brothers Гаррі Уорнера на використання звуку в кінематографі, 1927р).
 
«Пропозиція замінити кавалерію залізними возами абсурдна і пахне державною зрадою» (британський фельдмаршал Дуглас Хейг про танки, 1916) .
 
«Теорія Луї Пастера про мікроби - смішна фантазія» (П'єр Паші, професор психології університету Тулузи, 1872р).
 
«Буріння землі у пошуках нафти? Ви маєте на увазі, що треба свердлити землю для того, щоб знайти нафту? Ви збожеволіли» (Відповідь на проект Едвіна Дрейка в 1859р).
 
 «Ні в кого не може виникнути необхідність мати комп'ютер у своєму домі» (Ken Olson - засновник і президент корпорації Digital Equipment Corp., 1977р).
 
«Такий пристрій, як телефон має занадто багато недоліків, щоб розглядати його, як засіб зв'язку. Тому, вважаю, що даний винахід не має ніякої цінності» (З обговорень в компанії Western Union у 1876р).
 
«Ця музична коробка без дротів не може мати ніякої комерційної цінності. Хто буде оплачувати послання, не призначені для якоїсь приватної особи?» (Партнери асоціації David Sarnoff у відповідь на його пропозицію інвестувати проект створення радіо, 1920р).
 
Я   навела лише декілька  широковідомих приклади аби проілюструвати наскільки швидко змінюється світ і наскільки важко , а іноді навіть абсурдно,  робити певні прогнози. Працюючи над концепцією Нової української школи ми усвідомлювали,  що  ця реформа – про майбутнє. І зараз ми не можемо чітко визначити які саме знання і навички знадобляться людині у 2030 році, аби бути успішною в житті.  Але ми точно не  можемо залишити все як є, оскільки сучасна українська школа  продовжує  готувати дитину до успішного життя в минулому  столітті.    


Треба перестати фарширувати дитину інформацією, яка застаріє раніше, ніж вона встигне нею скористатися на виході зі школи, а почати готувати її до життя в світі який дуже швидко змінюється і містить багато невідомих на сьогодні складових. Світ, який не ми з вами, а вони будуть проектувати і формувати. Тож треба змістити фокус уваги у школі з ретрансляції  знань на  формування   компетентностей.
 
“Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність” (Проект нового базового Закону України “Про освіту”).
 
За останні 5-10 років суттево змінився ринок праці і відповідно вимоги до працівників. Понад 30% випускників ВНЗ України сьогодні не можуть влаштуватися на роботу за отриманою спеціальностю. Ситуація на ринку праці характеризується скороченням зайнятості та зростанням безробіття. Чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років у І півріччі 2016 року становила 16,2 млн. осіб, а рівень зайнятості – 56,2%. (Держкомстат, 2016 http://www.dcz.gov.ua/statdatacatalog/document?id=401365).
 
Роботодавці вже менше уваги звертають на наявність диплома,  що свідчить про вузьку професійну спеціалізацію . Втрачають свою вагу в кар’єрних змаганнях і так звані «тверді навички» (hard skills), коли від водія вимагали лише  вміння керувати автомобілем, від журналіста грамотно  писати репортажі, а від  бухгалтера – вести фінансовий облік . Усе інше вважалося позитивним, але не обов’язковим доповненням.
 
Сьогодні роботодавці шукають співробітника, який демонструє не тільки професійну компетентність, а й певні цінності, компетенції, риси характеру, які дозволяють йому ефективно і гармонійно взаємодіяти з іншими людьми, бути ефективним, швидким в оцінках ситуації, мотивованим та організованим.
За даними досліджень, проведених в Гарварді та Стенфордському університетах, тільки 15% кар’єрного успіху забезпечується рівнем професійних навичок, в той час як інші 85% - це так звані «м'які навички» (Soft Skills).
 
У листопаді 2015 року було проведене дослідження Світового банку «Навички для сучасної України», мета якого – вивчити природу навичок, що цінуються на сучасному ринку праці в Україні, вказати на аспекти, які потребують вдосконалення, обговорити, яким чином освітні та трудові установи впливають на інвестиції в професійні навички та запропонувати практичні шляхи розв’язання проблем, які існують. Фахівці Світового банку також прийшло до висновку, що українські роботодавці мають потребу в додаткових когнітивних та соціально-емоційних навичках своїх працівників.
 
У 2020 році серед роботодавців будуть затребувані такі навички, як уміння  вирішувати складні завдання (зросте на 52%), критичне мислення, креативність, управління людьми, навички координації, взаємодії, емоційний інтелект, судження і прийняття рішень (важливим буде не тільки якість, але і швидкість прийняття рішень), клієнтоорієнтованість, уміння вести переговори, когнітивна гнучкість. За експертними оцінками (The World Economic Forum, 2016 https://www.weforum.org/agenda/2016/01/the-10-skills-you-need-to-thrive-in-the-fourth-industrial-revolution/) найближчим часом зміняться  35% ключових компетенцій, затребуваних на ринку праці.
 
А українська школа досі орієнтована на ретрансляцію і накопичення знань.  І відбувається це у спосіб, який не змінювався багато десятків років. 
 
У Національній доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні, підготовленій НАПН України до 25-річчя незалежності, визначено недосконалість змісту шкільної освіти, недостатню його орієнтованість на формування здатності використовувати здобуті знання в житті і практичній діяльності. 
 
І це не є суто українською проблемою.
 
Кен Робінсон (2006, конференція ТED) стверджує, що більшість поширених освітніх систем з’явилась у XIX столітті під потреби промислової революції і базується на принципах масового виробництва, тобто на стандартизації, уніфікації і покорі. Відповідно такий спосіб навчання пригнічує індивідуальність, уяву і творчість, затребувані економікою XXI століття.  Цифрові  технології змінили те, як люди працюють, грають, думають, відчувають і спілкуються один з одним. Втім, багато політиків і експертів у високорозвинутих країнах стурбовані тим, що масштабне впровадження цифрових технологій в освіті і підняття стандартів не призводить до очікуваних результатів. Тривожна статистика  зростання рівня стресу і депресії (і навіть самогубств) серед учнів і педагогів, ріст безробіття серед молоді, спонукає до тривалих дискусій навколо необхідності реформування і трансформації освітніх систем.
 
Понад три роки тривав публічний діалог навколо стратегії реформування української школи. Долучилися представники всіх зацікавлених груп — освітян, батьків, роботодавців, політичних сил та органів влади, незалежні експерти, міжнародні організації.
 
Концепція “Нової української школи” пройшла громадське обговорення, ухвалена колегією МОН і затверджена Урядом України на засіданні 14 грудня 2016 року. В парламенті доопрацьовується до другого читання законопроект «Про освіту». Тож, маємо докази, що Нова українська школа вже не є виключно мрією. Це вже конкретний план дій, підкріплений підвищенням заробітної плати вчителів вже у 2017-му році і першими результатами інтенсивної роботи команди реформи над новими стандартами для початкової школи.
 
Заплановано, що в перший клас Нової української школи діти підуть у 2018 році. Але, за дорученням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, зараз опрацьовуються і більш оптимістичні варіанти, адже ризики від зволікання з впровадженням реформи середньої освіти дуже високі. А саме:
  • погіршення конкурентоспроможності середньої освіти України, збереження тенденції до погіршення якості всіх видів освіти;
  • зниження якості людського капіталу і, як наслідок, погіршення конкурентоспроможності економіки України;
  • втрата науково-технічного потенціалу держави
Тож Прем’єр-міністр наголосив, що графік впровадження реформи має бути більш інтенсивним і Міністерство фінансів з цим погодиться. «Адже, якщо порахувати  наші втрати від негативних тенденцій, які ми вже спостерігаємо у нашому суспільстві, з інвестиціями в освіту, то втрати будуть більші».
 
Нова українська школа визначена  одним з пріоритетів діяльності Уряду і  орієнтована на те, щоб зробити випускника конкурентноздатним в сучасних умовах -  випустити зі школи всебічно розвинену, здатну до критичного мислення, цілісну особистість, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя.
 
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич постійно наголошує, що ми маємо перейти від школи знань до школи компетентностей. Це означає, що треба  прибрати з програм другорядну надлишкову інформацію, виокремити необхідне ядро знань та навчити дітей реально з цими знаннями працювати, дати розуміння, як ці знання застосовувати для вирішення життєвих завдань.
Зміна результатів навчання та введення нових підходів і методик викладання, буде потребувати від учнів та вчителів більше часу. Саме тому планується, що діти вчитимуться 12 років – аби на високому рівні та без шкоди для здоров’я засвоїти усі необхідні у 21 столітті навички та знання.
 
Нові освітні стандарти будуть ґрунтуватися на «Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу “Про основні компетентності для навчання протягом усього життя» (18.12.2006), але не обмежуватимуться ними.
 
Для Нової української школи визначено такі ключові компетентності (Стаття 12 нового базового Законопроекту “Про освіту”):
  • Спілкування державною (та рідною, якщо вона відмінна) мовами
  • Основні компетентності у природничих науках і технологіях
  • Інформаційно-цифрова компетентність
  • Уміння вчитися впродовж життя
  • Спілкування іноземними мовами
  • Математична компетентність
  • Ініціативність і підприємливість
  • Обізнаність та самовираження у сфері культури
  • Екологічна грамотність і здорове життя
  • Соціальна та громадянська компетентності
 
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Спільними для всіх є уміння:
•        читати і розуміти прочитане;
•        висловлювати думку усно і письмово;
•        вміти мислити критично;
•        логічно обґрунтовувати позицію;
•        проявляти ініціативу;
•        творити;
•        вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
•        застосовувати емоційний інтелект;
•        співпрацювати в команді.
 
Компетентністний підхід потребує оновлення методик викладання і, відповідно, вдосконалення системи педагогічної освіти і системи підвищення  кваліфікації вчителів. Педагогічна освіта переорієнтовуватиметься на компетентнісне навчання, педагогіку партнерства, індивідуальний підхід. І це є великим викликом для МОН, адже на сьогодні в школах працює майже півмільйона вчителів.
Проектом Закону «Про освіту» передбачено диверсифікацію форми підвищення кваліфікації вчителів: курси при ІППО, семінари, вебінари, онлайн-курси, конференції, самоосвіта (визнання сертифікатів). Учитель отримає право вибору місця і способу підвищення кваліфікації.
В новій школі суттєво зміниться і роль вчителя. Адже для сучасних дітей вчитель вже не є єдиним джерелом знань. Інформацію можна знайти в книжках, в інтернеті. Сучасні гаджети конкурують з учителем за увагу і час учня. Все частіше розробники інтернет-контенту перемагають у цій запеклій боротьбі, адже звертаються до дитини більш цікавою і зрозумілою для покоління Z (Зет) мовою. Втім, саме в цих умовах підсилюється висока роль учителя, як партнера у вихованні особистості. На допомогу вчителеві буде створено освітній портал з методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними онлайн-ресурсами.
 
Важливо використовувати методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти (соціальні, дослідницькі), експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприяє їхній соціалізації та дозволятиме успішніше оволодівати суспільним досвідом.
 
Зараз багато вчителів скаржаться на відсутність поваги з боку учнів і довіри з боку батьків. Хочу наголосити, що довіра народжується з постійного рівноправного діалогу між всіма учасниками навчального процесу, який на сьогодні в український системі освіти майже відсутній. Тож в основі педагогіки партнерства - спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Діалог і багатостороння комунікація між учнями, учителями та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію вчитель – учень.
 
Крім того, необхідно змінити підходи до системи оцінювання результатів навчання. Оцінки слугуватимуть для аналізу індивідуального прогресу , а не для ранжування учнів. Як рекомендації до дії, а не присуд. Якщо ми хочемо виховати справжнього інноватора, то важливо змінити реакцію на помилки. Якби Томас Едісон боявся помилок так, як зараз бояться більшість дітей у школі, скількох цікавих і надзвичайно корисних речей було б позбавлене людство? Якщо дитина сама побачила помилку і виправила її, навіщо їй знижувати за це оцінку? Оцінки мають слугувати для аналізу індивідуального прогресу і планування індивідуального зростання, а не ранжування учнів. Більшість життєвих задач не мають правильної відповіді в кінці підручника. Кожен складає своє рівняння. Тож, замість карати дитину за невідповідність певному ідеалу, треба допомогти їй розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості. Навчити думати різними способами, досліджувати і аналізувати. І головне – навчити ставити власні запитання, а не тільки надавати правильні відповіді.
 
Згідно з концепцією Нової української школи в процесі навчання будуть враховані вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей. З цією метою запроваджується двоциклова організація освітнього процесу на рівнях початкової і базової загальної середньої освіти.
 
Дітей навчатимуть справлятися зі стресом та напругою. Педагогічні задачі вирішуватимуться в атмосфері психологічного комфорту та підтримки. Нова школа буде розкривати потенціал кожної дитини. Допомагатиме не тільки пізнати і усвідомити себе, але і обрати професію. ЗНО після 9-го класу допоможе дитині визначитися, що робити далі: чи здобувати академічну освіту в ліцеї і готуватися до вступу у ВНЗ, чи здобувати професію у професійному училищі і виходити на ринок праці по закінченню загальної середньої освіти.
 
Буде забезпечено неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня, буде подолано будь-яку дискримінацію. Відзначатися будуть зусилля й успіхи всіх учнів. Учителів навчатимуть, як плекати в учнях та собі гідність, оптимізм, сильні риси характеру та чесноти.
 
Учні матимуть свободу вибору предметів та рівня їхньої складності. З’явиться можливість навчання в різновікових предметних або міжпредметних групах.
Суттєво зміниться не тільки структура школи, а й освітнє середовище. Зміні підлягають фізичне просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання.
 
Планування і дизайн освітнього простору школи буде спрямований на розвиток дитини і мотивації її до навчання. Організація нового освітнього середовища потребує широкого використання нових ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання, оновлення лабораторної бази.
Крім того, формуванню навичок наукової діяльності та винахідництва слугуватимуть програми доступу дітей до наукових музеїв, обсерваторій, відкритих навчальних курсів та інших ресурсів.
 
Освітній простір Нової школи не повинен обмежуватися будівлею школи. Розвиватиметься інфраструктура для забезпечення різних форм навчання учнів, вчителів, батьків і керівників навчальних закладів.
 
У Новій школі буде заохочуватися інклюзивна освіта. Для учнів з особливими потребами буде створено умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, включаючи корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід і необхідні засоби навчання.
 
Детально з концепцією можна ознайомитись за посиланням: http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/12/05/konczepcziya.pdf .
 
На основі цієї концепції розроблятиметься законопроект “Про загальну середню освіту” та інші нормативні документи.
Запрошуємо до подальшого громадсько-державного діалогу за напрямками, які викликали найбільший резонанс і зацікавленість під час обговорення концепції:
 1.     Педагогіка партнерства. Як на практиці забезпечити плідну співпрацю вчителів, батьків та дітей на засадах взаємної довіри і поваги? Як досягти балансу прав, обов’язків і відповідальності у трикутнику дитина-педагоги-батьки?
 
2.      Готовність до інновацій. Ідеться не тільки про технологічні інновації. Які зміни потрібні в змісті і формах навчання? Чи готові до інновацій учителі, батьки, управлінці? Як підготувати агентів змін? Де розташуються пілотні майданчики інновацій?
 
3.      Нові стандарти і результати навчання. Що вважати результатом? Який результат потрібен державі, роботодавцям, батькам? Як вимірювати успішність компетентнісного підходу?
 
4.      Автономія школи і вчителя. Як правильно розподілити ресурси і повноваження між рівнями управління? Як врівноважити широкі права, які в рамках реформи отримують освітяни, із відповідальністю за результат?
 
5.      Фінансування освіти. Хто і за що має платити? Як забезпечити не лише рівність, а й справедливість у розподілі фінансування?

 
stud
 
Нова Хрестоматія сучасної дитячої літератури вперше за 25 років Незалежності надрукована бюджетним коштом та буде доставлена до всіх шкільних бібліотек найближчим часом.


 
Хрестоматія налічує два томи – книгу для учнів 1-2 класів та для 3-4 класів середньої школи. Окрім того, Хрестоматія виставлена в електронному виді у вільний для використання доступ на сайті Міністерства освіти і науки України.
 
До збірника увійшли твори таких сучасних авторів: Сашка Дерманського, Івана Андрусяка, Галини Малик, Лесі Ворониної, Катерини Бабкіної, Галини Ткачук, Григорія Фальковича, Оксани Лущевської, Василя Голобородька, Тетяни Стус, Тараса та Мар’яни Прохаськів та багатьох інших, всього близько 40 імен авторів.    

Загальний наклад 2 томів Хрестоматії – 640 тисяч примірників, вони були надруковані за кошти державного бюджету завдяки економії коштів в результаті прозорої закупівлі підручників для 8-го класу
 
Наразі триває доставка книг в регіони – з Нового року вони вже будуть в усіх шкільних бібліотеках.
 
Новина на сайті МОН
Ознайомитися з Хрестоматією в електронному виді
Завантажити Хрестоматію для 1-2 класів
Завантажити Хрестоматію для 3-4 класів

stud
 Якби якась чарівна сила скасувала всю «паперотворчість», що тільки є в українських школах, вивільнений таким чином час освітяни приділили б дітям і власному професійному розвитку! Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Діти і папери: як досягти балансу у школі», яке ГО «ЕдКемп Україна» спільно з Міністерством освіти і науки України провели онлайн у вересні-жовтні 2016 року на анонімній, безкоштовній та безоплатній основі.  
6 399 педагогів та 2 282 осіб зі шкільних адміністрацій, які представляли всі області та типи населених пунктів України, школи всіх можливих різновидів та форм власності, аналізували наявний документообіг своїх навчальних закладів і реальні шляхи його розвантаження.
 
Як виявилося, освітяни просто «потопають» у паперах! Так, наприклад, середня кількість справ, що входить до номенклатури сучасної української школи, дорівнює 72-ом, і майже половина – 34 – на думку опитаних, є зайвою!    

Окрім заздалегідь запропонованого для аналізу переліку «паперів» (передусім, на предмет їхньої реальної необхідності), обом респондентським групам була надана можливість згадати інші документи, які їм доводиться опрацьовувати та подавати контролюючим інстанціям. Дослідницька група була відверто вражена навіть не стільки кількістю згаданих документів (загалом до нашого скромного переліку освітяни додали ще декілька сотень назв усіляких «паперів»-«папірців»-«папірчиків»), скільки відвертою дивакуватістю принаймні деяких з них, як-от: звіт про те, чи сплатили батьки земельний податок, інформація про розриття біля навчального закладу, журнал реєстрації ввімкнення та вимкнення (погодинно під підпис) комп’ютерів, звіт про збиті бурульки (з фотофіксацією), журнал обліку часу відсутності на робочому місці, сигнальний журнал, звіти про стан вихованості кожного учня та учениці в класі і т.д., і т.п.
 
Не дивно, що з таким обсягом «писанини» (а іноді ще й від руки) освітяни почуваються перевантаженими: самоаналіз засвідчив, що вчительство, у середньому, працює 66 годин на тиждень (з яких на ведення документації йде 7), а адміністрація навчальних закладів – 76 (з них на «папірці» витрачається 12 годин)! При тому, що власне оформленню різноманітної документації адміністраторки / адміністратори вважають за потрібне приділяти не більше 3,5 годин на тиждень, а педагоги – і того менше – лише 2 години.
 
У результаті зважування всіх «за» та «проти», майже половину «паперів» зі «світу» вчительства та близько чверті з практики адміністрацій у ході опитування було рекомендовано скасувати без будь-якого додаткового доопрацювання. Це, у першу чергу, «Облік дітей шкільного віку за територією обслуговування навчального закладу» (підтримало 70 % опитаних педагогів) і «Плани та звіти з проведення виховних та предметних заходів» (підтримало 62 % осіб з адміністрацій).
 
Додатковою альтернативою надмірній «паперотворчості» та п`ятидесяти тисячам зрубаних дерев (саме стільки витрачається щорічно для забезпечення всіх шкіл країни потрібною кількістю паперу) був запропонований перехід на електронний документообіг.
 
Цікаво, що більшість своїх «паперових мук» освітянська спільнота прямо пов’язує не з міфічним бюрокразавром, а з цілком реальними і, до того ж, дивними вимогами місцевих відділів освіти та відповідних обласних департаментів, а власне «дИва» у вигляді реальних реформ чекає все ж, передусім, від Міністерства освіти і науки України.
 
«Дива» не буде. А от реальну роботу з дебюрократизації сучасної української школи вже розпочато!
 
Сторінка Проекту
Проміжний звіт Проекту

stud
 Відповідно до угоди між урядами КНР і України українські загальноосвітні навчальні заклади отримають від Китайської Народної Республіки понад 23 000 комп’ютерів. Техніка вже надійшла в Україну і Міністерство освіти і науки розпочало передачу комп’ютерів в регіони з 19 грудня.
 
Розподіл персональних комп’ютерів по областям України здійснюється пропорційно до кількості учнів у кожному регіону відповідно до наказу МОН від 02.08.2016 року №916. Далі області самі розподіляють техніку відповідно до потреб загальноосвітніх навчальних закладів рішеннями обласних державних адміністрацій та КМДА.
 
Окрім того, щоб ці комп’ютери стали справді робочими машинами і помічниками у навчальному процесі, на них, за рахунок бюджетних коштів, було встановлено ліцензійне програмне забезпечення – операційна система, пакет офісних програмних засобів Microsoft Office Professional та антивірусне програмне забезпечення. Також у комп’ютери вбудовано механізми, які дозволять контролювати їх використання у сфері освіти і науки. Усі ці роботи були виконані компанією, яка стала переможцем тендеру, проведеного через відкриту Систему публічних закупівель «Прозоро».    

Ліцензійне програмне забезпечення було надано компанією «Майкрософт Україна» в рамках підписаного з МОН України Меморандуму, програми «Партнерство в навчанні» та ініціативи «Формуй майбутнє» за спеціальною вартістю із передбаченою 90% знижкою для освітніх установ.
 
Новина на сайті МОН
Новина на сайті МОН

stud
 GoCamp – це новий формат пришкільних таборів з поглибленим вивченням іноземної мови, які організовуються в українських школах для учнів і викладачами в яких є волонтери з усього світу. В Україні GoCamp табори вперше були організовані влітку 2016 року, вони стали надзвичайно успішною ініціативою, яка буде продовжена в 2017.

 
Влітку 2016 в пришкільних таборах GoCamp навчання відбувалося англійською мовою, як однією з найпоширеніших мов міжнародного спілкування.
 
Наступного року, завдяки співпраці ініціативи GoGlobal та МОН України із Посольствами Німеччини, Франції та Іспанії, табори проекту GoCamp збільшують кількість мов навчання – відтепер українські школярі зможуть повчити або попрактикуватися, також, з німецької, французької та іспанської мови.    

Усі чотири мови – англійська, французька, німецька та іспанська – є найпопулярнішими мовами у світі та входять до таких, які найчастіше вивчаються як друга іноземна мова за версією сайту Duolingo.

Наразі в рамках GoCamp проходить набір волонтерів до участі у проекті літніх таборів. Бажання стати волонтером виявили 825 іноземців зі 123 країн світу.
Також йде набір українських шкіл, які бажають взяти участь у проекті і на базі яких безпосередньо будуть організовані пришкільні табори GoCamp.
 
Кожна українська школа може подати заявку на участь у проекті GoCamp. Дізнатися більше, а також подати заявку від імені школи можна на сайті http://gocamps.com.ua/ua/school .

Детальніше за посиланням.

За додатковою інформацією звертайтесь, будь ласка, до Тетяни Кириленко – 050 97 93 596.

Новина на сайті МОН

stud

Яких категорій громадян стосується державно-цільова підтримка, гарантована затвердженим документом?
 
Які саме види державно-цільової підтримки можуть бути надані?

23 листопада 2016року Кабінет Міністрів України затвердив Порядок та умови надання державної цільової підтримки для 5 категорії громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, що надаватиметься їм протягом навчання. Таким чином вдалося врегулювати та забезпечити отримання підтримки з боку держави в процесі навчання у ВНЗ чи ПТНЗ таким категоріям громадян, як: учасникам бойових дій, в тому числі добровольцям, дітям учасників бойових дій, дітям загиблих учасників АТО, дітям з числа внутрішньо переміщених осіб.   

Повний перелік громадян, які можуть розраховувати на державно-цільову підтримку відповідно до затвердженого документу:
 

  1. особи, що визнані учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  2. діти осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  3. діти, які віднесені до осіб, зазначених в абзацах четвертому-восьмому та чотирнадцятому пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  4. дітям, один із батьків яких загинув (пропав безвісти або помер) внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції;
  5. дітям, що зареєстровані як внутрішньо переміщені особи.


Постановою передбачено різні для кожної категорії громадян види надання державної цільової підтримки. Загалом, вона буде надаватися у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевого бюджетів, пільгових довгострокових кредитів на навчання, соціальної стипендії, безоплатного забезпечення підручниками, безоплатного проживання в гуртожитках, безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах.
 
Більш детально ознайомитися з інформацією щодо державної підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, яка надаватиметься кожній з категорії громадян, а також з переліком документів, які дають право на таку підтримку, можна ознайомитися за посиланням.
 
Новина на сайті МОН
Роз’яснення юриста у форматі запитань і відповідей
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

stud


Незалежний міжнародний аудит науково-інноваційної системи України з використанням інструментів програми «Горизонт 2020» був передбачений Планом пріоритетних дій Уряду на 2016 рік і проходив з травня по грудень 2016 року. Метою аудиту було отримання неупередженої експертної оцінки реального стану справ в українській науковій сфері, а також – експертних рекомендацій для формування державної політики в науково-дослідній сфері.

19 грудня 2016 року Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич представила громадськості звіт за результатами міжнародного аудиту і озвучила ключові меседжі та рекомендації міжнародних експертів. В ключових меседжах (key messages) зазначається, що:

  • Науково-технологічна та інноваційна система України потребує сміливої реалізації амбіційних реформ, спрямованих на підвищення її ефективності та впливу. Ці реформи мають спиратися на твердий намір Уряду виконати свої зобов’язання щодо збільшення фінансування цієї системи.

   

  • Країна повинна «внести інновації у свій шлях до зростання», розробивши міжвідомчу Стратегію розвитку науково-технологічної та інноваційної системи.
  • Наука в Україні повинна забезпечувати переваги та вигоди для суспільства та економіки.
  • Потрібно терміново ухвалити необхідні для визначення пріоритетних завдань України в науково-технологічному та інноваційному секторі рішення. Їх вироблення має спиратися на передовий світовий досвід.
  • Установи, принципи фінансування та процедури функціонування у науково-технологічному й інноваційному секторі потребують докорінної інституціональної перебудови.
  • Україні слід упевнено рухатися на шляху інтернаціоналізації та відкриття світові її науково-технологічної та інноваційної системи.
  • Уряд та академічне й інноваційне співтовариство зобов’язані взяти на себе відповідальність та інформувати суспільство про розпочаті реформи науково-технологічної та інноваційної системи та їхні позитивні результати для країни.

Також міжнародні експерти надали 30 конкретних рекомендацій щодо підтримки та вдосконалення системи досліджень та інновацій України. Надані рекомендації стосуються принципів організації роботи Національної Ради з питань розвитку науки і технологій, Національного Фонду досліджень, Національної Академії Наук тощо. Серед конкретних рекомендацій – посилення міжнародної співпраці та інтеграції української дослідницької сфери до світової, посилення дослідницької ролі університетів, запровадження практики незалежних оцінювання  і аудиту наукових установ, популяризація науки і досліджень НАН як таких, які можуть і допоможуть вирішити конкретні проблеми суспільства – наприклад, подолати хворобу Альцгеймера або глобальне потепління.

До кожної з рекомендацій додаються також роз’яснення або уточнення окремих термінів і понять та приклади з «історіями успіху» - досвідом інших країн, в яких подібні зміни вже відбулися.

Новина на сайті МОН
Завантажити оригінальний текст звіту Peer Review of the Ukrainian Research and Innovation System (мова документу – англійська)

stud

У червні 2016 року з ініціативи Міністерства освіти і науки України Інститут освітньої аналітики та Український центр оцінювання якості освіти провели моніторингове дослідження про вплив соціально-економічного середовища на результати навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Дослідження мало на меті з’ясувати, чи пов’язані умови, у яких живуть і навчаються учні, з успішністю навчання в школі.

Збір даних для дослідження здійснювався шляхом анкетування випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2016 року, через інформаційні сторінки учасників зовнішнього незалежного оцінювання. Анкета містила п’ять блоків запитань, пов’язаних між собою логічними зв’язками і переходами. В анкетуванні взяли участь 50 919 випускників 2016 року загальноосвітніх навчальних закладів (середніх загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, колежів, колегіумів, спеціалізованих шкіл і навчально-виховних комплексів).    
 

В звіті інформація подана у вигляді зручних графіків та тексту, який їх пояснює. З основних висновків можна виділити два найяскравіші:

  • Рівень освіти і сфера зайнятості батьків: Опитування підтвердило давно відомий у соціології та економіці факт зв’язку рівня освіти батьків з рівнем навчальних результатів дитини, чим вищий рівень освіти батьків, тим кращі результати ЗНО отримують випускники. Найвищі рзультати ЗНО- 2016 у випускників, чиї батьки (або інші опікуни  чоловічої статі) працюють у сфері ІТ, освіти, журналістики та реклами, або, чиї матері (чи інші опікуни жіночої статі) працюють у сфері освіти, журналістики і реклами.
  • Звичка читати, підкріплена домашньою бібліотекою (наявністю вдома власних книжок, окрім підручників): читання додаткової літератури позитивно відображається на успіхах у навчанні. Випускники, які мають удома власні книжки (окрім підручників), мають кращі результати. Середній бал ЗНО-2016 у таких респондентів на 10 балів вищий, ніж у тих, хто не має вдома власних книжок.

Зі повним текстом звіту, підготовленого Інститутом освітньої аналітики за сприяння Українського центру оцінювання якості освіти та безпосередньої участі Аналітичного центру CEDOS, Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, можна ознайомитися за посиланням.

Новина на сайті УЦОЯО

Share
Tweet
Forward
Pin
Copyright © 2016 Американські Ради з міжнародної освіти, Всі права захищено.


Зняти підписку    Оновити дані моєї підписки

Email Marketing Powered by Mailchimp