Copy
Інформаційний бюлетень Міністерства освіти і науки, Травень '16
Facebook
Website
Email
stud
Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки України

­
 «Моя особиста стратегічна мета – створити таку систему освіти, яка допомагатиме дитині, незалежно від її походження і здібностей, стати успішною і знайти своє місце у житті, а дорослим – створить можливості для навчання впродовж життя».
Тільки освічена людина може бути насправді вільною - так говорили давні греки, і це є правдою до сьогодні. Питання лише у тому, якою має бути сучасна освіта? Модель інноваційного розвитку економіки, яка прийнята більшістю розвинених країн як базова, спонукає сьогодні весь прогресивний світ трансформувати свої освітні концепції. Це глобальні процеси і ми не можемо їх ігнорувати. Українська освітня політика має рухатися в напрямку якісного оновлення змісту з урахуванням потреб ринку та запитів суспільства.

Сьогодні в Україні в галузі освіти, так само, як і в науковій сфері, накопичилося чимало системних проблем, вирішення яких можливе лише за умови глобального «перезавантаження» всієї системи. Саме над цим завданням ми працюємо зараз.    

Осучаснення змісту середньої освіти = НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Зміст нашої освіти безнадійно застарів. Сьогодні весь цивілізований світ орієнтується на те, щоб освіта служила реальним потребам життя, а не була статичною сумою теоретичної інформації, яка весь час помножується.

Осучаснення змісту середньої освіти – це ключовий етап в реформуванні галузі. І я бачу це як перехід від формату відтворювання отриманої інформації до формату опанування дітьми компетентностей, що стануть у нагоді для прийняття рішень у повсякденному житті. Тобто, навчити школярів самостійно аналізувати інформацію, критично мислити, швидко адаптуватися до змін, співпрацювати в команді тощо. Концепція Нової української школи передбачатиме суттєве розвантаження дітей та робитиме акцент на оволодіння компетентностями ХХІ століття, які загальновизнані країнами Європейського Союзу.

Дуже важливо, щоб наші випускники після школи вміли вільно спілкуватися державною мовою та щонайменше однією з іноземних мов, мали високий рівень математичної грамотності і були обізнані у галузі природничих наук та технологій, готові використовувати інформаційно-комунікаційні технології у повсякденному житті, а також вміли вчитися впродовж життя. Не менш важливою частиною цих компетентностей є здатність до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурна й екологічна грамотність та налаштованість до здорового способу життя. Це, безумовно, вимагатиме від педагогів знання нових сучасних підходів, методик та інших критеріїв оцінювання знань. Для цього потрібно підготувати вчителів – докорінно змінити підходи до викладання в педагогічних вищих навчальних закладах і при підвищенні кваліфікації. Перед нами стоїть довгий шлях переходу від моделі, де вчитель – домінує і з авторитарної позиції передає інформацію дітям на модель, де головною є дитина, а вчитель є партнером, модератором, важливим дорослим, що надає підтримку.

13 червня проект Концепції нової української школи було обговорено Громадською радою Міністерства освіти і науки. Остаточне представлення Концепції відбудеться наприкінці липня – щоб освітяни могли обговорити документ на серпневих конференціях. Концепція стане основою нового Закону “Про загальну середню освіту”, оскільки чинний не відповідає вимогам часу. Нові стандарти і нові підходи в середній освіті будуть запроваджуватися поступово з 2018 року, після грунтовної експериментальної апробації.

Однак, наші діти вчаться вже зараз і ми не можемо робити зміни тільки для тих, хто піде в школу в 2018 році.

Тому паралельно ми запустили процес розвантаження чинних навчальних програм початкової школи. Підкреслюю, розвантаження – це не механічне зменшення інформації, це відбір найбільш важливої, та її логічний виклад, виключення тем, які дублюються одночасно в кількох предметах, а також запровадження компетентнісного підходу.

Вперше процес розвантаження відбувається абсолютно прозоро. Ми оголосили «інтерактивне» розвантаження на загально доступній освітній платформі EdEra, де всі бажаючі можуть брати участь у публічному обговоренні кожної  чинної програми для початкової школи. Всі зауваження будуть проаналізовані робочими групами і оновлені програми будуть виставлені повторно для публічного обговорення. Зауважу, що робочі групи також були створені прозоро: всі бажаючі освітяни та експерти заповнили онлайн форми з мотиваційними листами. Ми отримали  понад 360 заявок, робочі групи також працюють в режимі он-лайн.

Після розвантаження програм на платформі ЕдЕра також будуть розміщені в безкоштовному доступі кращі вчительські практики, додаткові навчальні матеріали, відеоуроки та майстеркласи, які допоможуть вчителям ознайомитися, як запроваджувати компетентнісний підхід вже зараз.

Паралельно Міністерство спільно з Інститутом модернізації змісту освіти працює над розробкою інтернет-порталу, на якому можна було б зібрати та викласти у вільному доступі всю навчальну інформацію у різних формах - підручники, методичні матеріали, інноваційні методики, відеоуроки та відеокурси.

Ми розуміємо, що навіть найкраща школа не може працювати без вмотивованих вчителів. На сьогодні зарплата шкільного вчителя вищої категорії  нижче ніж зарплата асистента викладача у ВНЗ – це несправедливо. В проекті закону «Про освіту» вже закладено правильний підхід до її визначення, але для його практичної реалізації потрібен час. Моя позиція – системно піднімати зарплату вчителям по тарифній сітці. Це для мене особистий виклик, оскільки інакше зміни в системі відбуватимуться повільніше. Ми хочемо закласти цей механізм вже у бюджет на 2017 рік.

Наші діти повинні мати рівний доступ до якісної освіти.
Міністерство освіти і науки твердо стоїть на тій позиції, що тимчасово окуповані та неконтрольовані території Криму та Донбасу мають бути реінтегровані в єдину Україну. А для цього нам потрібно, щоб діти з цих територій мали змогу  навчатися в Україні і виростали патріотами своєї держави.

Враховуючи це, ми, спільно з органами місцевого самоврядування, опікуємося створенням належних умов навчання дітей з таких територій. Для дітей з Криму, які не зможуть взяти цього року участь в ЗНО, в 10 університетах України створені освітні центри «Крим-Україна». Там вони зможуть отримати доступ до вищої освіти, підтвердити свої документи, пройти державну підсумкову атестацію, здати профільні вступні іспити і мати шанс вступити до ВНЗ України.

Для дітей, що мешкають на непідконтрольній території Донбасу, у стінах всіх евакуйованих університетів та університетів Донецької та Луганської областей будуть відкриті освітні центри «Донбас-Україна», щоб діти мали змогу отримати документи про загальну середню освіту і змогли здати іспити до низки державних університетів.

Під особливим контролем Міністерства також організація роботи опорних шкіл і забезпечення їх матеріально-технічною базою та налагодження логістики. До опорних шкіл,  які вже функціонують, вже сьогодні підвозиться майже 10 тис. учнів, а з 1 вересня до них долучаться ще понад 11 тис. учнів, у тому числі близько 1 тис. дітей, що зараз навчаються за індивідуальною формою. Наразі ми всіляко сприяємо регіонам налагодити підготовку до нового навчального року. В цьому контексті також вирішуємо ряд юридичних питань, пов’язаних  із внесенням змін до Постанов Кабміну та наказів, які регламентують діяльність опорних шкіл – їх структуру, статус філій, пропорцію бюджетного дофінансування під час закупки автобусів тощо. Зокрема, уряд змінив пропорцію дофінансування купівлі шкільких автобусів – органи місцевої влади можуть отримати до 70% на їх купівлю з держбюджету.

Дуже актуальним питанням залишається надання якісної освіти дітям з особливими потребами. Ми зараз запроваджуємо мережу навчальних закладів з інклюзивним навчанням, у тому числі на базі опорних шкіл, та забезпечуємо відповідну підготовку педагогів. Ми вже домоглися збільшення у 2,5 рази коефіцієнту фінансування навчання учнів з особливими потребами в інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів, вирішили питання оплати праці педагогічних працівників, у тому числі асистента вчителя у класах з інклюзивним навчанням. Також, цього року за бюджетні кошти буде надруковано 24 назви нових підручників для особливих дітей.

Системні рішення для професійно-технічної та вищої освіти
Ще один із важливих напрямків роботи Міністерства у 2016 році – це модернізація професійно-технічної освіти. Заклади ПТО ми хочемо  перевести на обласний рівень фінансування, а також міст обласного значення, у яких проживає більше 200 тисяч людей. У пропозиціях до нового проекту закону «Про професійну освіту» ми заклали ідею фінансування професійно-технічної освіти з декількох джерел – державного бюджету, обласних та міських бюджетів, а також коштів бізнесу. На здобуття загальної середньої освіти має йти освітня субвенція На гостродефіцитні спеціальності національного значення має бути передбачене державне замовлення, а також планується регіональне замовлення (для потреб регіонального ринку праці) і галузеве замовлення (від міністерств, відомств та бізнесу). Наразі ж ми маємо у профтехосвіті кризову ситуацію із недофінансуванням через непродумані зміни, закладені при прийнятті Держбюджету на 2016 рік.

Парелельно вирішуємо проблему невідповідністі професій, які готуються в ПТО, дублювання спеціальностей, застарілості стандартів ПТО. Активно працюватимемо над цим з експертами, громадою, місцевою владою та бізнесом.

Міністерство продовжує імплементацію Закону України «Про вищу освіту» та підійшло до розробки нових стандартів змісту вищої освіти. Ці стандарти будуть універсальними, а ось методи їх досягнень – учбові програми та комплекси дисциплін кожний університет зможе обирати сам. Таким чином ми посилимо  автономію вишів. Реформа дозволить студенту керувати своєю освітою та орієнтуватися не на процес, а на результат навчання. Також, ми переконані, що впровадження незалежного оцінювання результатів на виході з університету дозволить прибрати корупційну складову та забезпечити більш об’єктивний випуск кадрів із вищою освітою.

Звичайно, дуже важливо побудувати «місток» між ринком праці та системою освіти. Сьогодні бізнес часто витрачає купу грошей та часу щоб «довчити» або «перевчити» спеціаліста-новачка. В новому Законі “Про освіту” ми запропонували інституційний майданчик для  діалогу роботодавець-інститут – Національне агентство з якості вищої освіти. На його базі ми забезпечимо доступ роботодавця до формування освітніх потреб та компетентностей і будемо мотивувати бізнес активніше брати участь у розвитку освіти загалом.

Нинішня система фінансування наукових досліджень в Україні буде змінена на прогресивну.
Для визначення магістральних напрямків науки в Україні, в рамках програми «Горизонт 2020» вже зараз проводиться незалежний аудит національної системи досліджень та інновацій, перші результати якого мають бути готові вже до кінця 2016 року.

Нагадаю, наприкінці минулого року був ухвалений Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який встановив чіткі та наближені до Європейського рівня орієнтири фінансування української науки, а саме – забезпечення державою до 2025 року збільшення обсягу фінансування науки за рахунок усіх джерел до 3 відсотків валового внутрішнього продукту - показника, визначеного Лісабонською стратегією Європейського Союзу.  

Сьогодні в Міністерстві триває інтенсивна робота з імплементації цього Закону. Зокрема, буде створено Національну раду з питань науки і технологій, що змінить систему управління науко і зробить її прозорішою. Вже з 2017 року почне працювати Національний фонд досліджень України, який буде додатковим джерелом підтримки перспективних наукових проектів вітчизняних вчених. Нацрада з питань науки і технологій буде оцінювати проекти, подані на фінансування Фонду і головним критерієм буде їхня наукова цінність, тому фінансування зможуть отримати індивідуальні проекти, проекти інститутів, лабораторій, університетів. Раніше українська наука ніколи не фінансувалася  за таким принципом.

Безумовно, потребує реформування і Національна академія наук України, але я не прихильник різких радикальних змін. За новим Законом, Академія повинна прийняти положення про ротацію керівних кадрів, про більш демократичні механізми управління. Дуже важливо стимулювати молодих вчених, у тому числі залучаючи до управління та участі у міжнародних дослідженнях.

Ми також налаштовані максимально мобілізувати нашу університетську науку на підтримку оборонної галузі. В цьому році має бути створена відповідна координаційна рада, основною функцією якої буде координація усіх досліджень в оборонній сфері не лише на рівні Міністерства, а й усіх наукових установ держави.

В нас є багато прикладів наукових інноваційних розробок. Так,  НТУУ «КПІ» за підтримки приватних інвесторів створили і налагодили на базі промислової компанії серійне виробництво безпілотного літального апарата Spectator-М класу МІНІ (відповідно до класифікації НАТО), науковці Інституту фізичної хімії НАН України розробили спеціальний засіб – суміш, що перешкоджає займанню камуфляжу військових, а у Інституті фізичної хімії та Інституті фізики та матеріалознавства НАН України винайшли перев'язувальний матеріал для ран і опіків на основі гідрогелів. Так само науковці Національної академії медичних наук України спільно з військовими медиками за ці два роки вибудували абсолютно нову систему організації та надання оперативної медичної допомоги для поранених. Все це свідчить про дійсно великий потенціал вітчизняної науки, який потрібно зберегти. Ми маємо багато талановитої і активної наукової молоді, яка може генерувати унікальні ідеї  і хоче брати участь у міжнародних дослідженнях та грантових програмах.
 
stud
З 24 травня 2016 року почав діяти новий «Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів» - документ, який регулює організацію і діяльність дитячих садків, як державної, так і приватної форми власності. В новій редакції «Санітарний регламент…» спрощує відкриття нових дошкільних закладів, оскільки прибирає надмірну зарегламентованість і деталізацію вимог.
Таке спрощення повинно стимулювати появу більшої кількості приватних дошкільних закладів (дитячих садків повного дня, груп неповного дня тощо) і вирішення проблеми недостатньої кількості місць у закладах для дошкільнят.
 
Відтепер дитячі садки дозволено організовувати не тільки в окремих спеціальних будівлях з територією навколо них, а й в житлових та нежитлових приміщеннях. Новий «Санітарний регламент…» дозволяє не мати окремого харчоблоку на території дошкільного закладу, а користуватися послугами доставки готової їжі за умов дотримання постачальником Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Аналогічні вимоги щодо якості і безпеки висуваються і до забезпечення вихованців дошкільних закладів питною водою.     

Дошкільні заклади відтепер можуть не мати або не утримувати окрему пральню – прання білизни може здійснюватися в іншому місці, «за винятком пралень, що обслуговують інфекційні заклади охорони здоров’я, об’єкти хімічної та іншої небезпечної промисловості».
 
Новим в «Санітарному регламенті…» є дозвіл на встановлення у дошкільних навчальних закладах кондиціонерів та зволожувачів повітря («нових систем, що впливають на мікроклімат приміщення» ). Відтепер кондиціонери та зволожувачі можуть бути встановлені в приміщеннях дошкільного навчального закладу з письмової згоди батьків (опікунів) та за умов забезпечення вчасного сервісного обслуговування та заміни витратних матеріалів.
 
Важливою новацією також є відміна «триденної» довідки від педіатра, яка існувала раніше – коли діти, які не відвідували садок більше трьох днів поспіль, зобов’язані були приносити довідку від педіатра, навіть якщо не хворіли і були здоровими на момент повернення до садочку. Отримання такої довідки  вимагало додаткових зусиль і часу з боку батьків. Згідно з новим «Санітарним регламентом…» діти після тимчасової відсутності у дошкільному навчальному закладі з інших причин приймаються без медичних довідок «за умови відсутності явних ознак захворювання».
 
Водночас забороняється нецільове використання дитячих садочків – їх території, будівель, споруд тощо - «іншими юридичними та фізичними особами» з метою, що не пов’язана з навчанням, вихованням та життєдіяльністю дітей.
 
Загалом в новому «Санітарному регламенті…» вимоги щодо безпеки та здоров’я дітей прописані повною мірою і залишаються високими, спрощення стосується лише зайвої деталізації та бюрократії.
 
Новина на сайті МОН
Інформація на сайті МОН 
stud
Цього року вступна кампанія триватиме з 11 до 28 липня та матиме ряд особливостей, зокрема:
Набір студентів здійснюватиметься за новим єдиним переліком галузей та спеціальностей, який відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти (МСКО), затвердженій ЮНЕСКО. Це позитивно вплине на подальшу академічну та професійну траєкторію випускників ВНЗ, оскільки розширені спеціальності дають більше можливостей для академічної мобільності та працевлаштування за спеціальністю.
 
2016 рік стане останнім роком, коли випускники бакалаврату зможуть здобути подальшу освіту на освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст». З наступного роки, випускники-бакалаври зможуть вступати лише на магістерські програми відповідно до Закону «Про вищу освіту».
     

- Зберігається максимальна кількість заяв, які може подати абітурієнт – загалом 15. При цьому знімаються обмеження щодо кількості університетів – всі 15 заяв можуть подаватися в різні ВНЗ, але встановлюється обмеження щодо кількості спеціальностей, на які можна подавати заяви – не більше 5. Як і попереднього року, абітурієнти визначаються з пріоритетністю своїх заяв – від 1 (найбажанішої спеціальності та ВНЗ) до 15.
 
- Сертифікат ЗНО, отриманий в 2016 році, є дійсним тільки під час вступної кампанії 2016 року. В майбутньому Міністерство освіти і науки планує продовжити дію сертифікатів ЗНО до кількох років після проведення відповідної роботи по стандартизації тестів.
 
- Відтепер вступники (крім осіб, які вступають за результатами вступних екзаменів або за співбесідою) подаватимуть заяви тільки в електронній формі.

- Учасники АТО та особи, які проживають на тимчасово окупованих та непідконтрольних українській владі територіях, можуть взяти участь у додатковій сесії ЗНО. Учасники АТО, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, демобілізувалися в цьому році і не встигли зареєструватися на ЗНО, можуть вступати за результатами вступних іспитів.
 
- Також за результатами іспитів без складання ЗНО можуть вступати діти-сироти та особи, які мають захворювання, що не дозволяють взяти участь в ЗНО (Український центр оцінювання якості освіти не в змозі забезпечити відповідних умов, які б дозволили їм пройти тести).
 
- Враховуючи демографічну ситуацію, зокрема зменшення чисельності випускників на 15% у порівнянні з минулим роком, зменшується обсяг державного замовлення – на 10,8%. Відповідно у цьогорічних випускників шанси вступити на місце державного замовлення («на бюджет») є вищими у порівнянні з їх ровесниками попередніх випускних років. Також змінюється принцип розподілу місць державного замовлення – більшу кількість «бюджетних» місць отримають ті ВНЗ, які виберуть пріоритетними для себе випускники з кращими результатами ЗНО.
 
Новина на сайті МОН
Розділ «Вступна кампанія 2016» на сайті МОН
stud

Що таке поріг «склав – не склав»?

Як правильно інтерпретувати отриманий результат у рейтинговому значенні? Що це дає абітурієнту та університетам?

Вже є відомими перші результати цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання з предметів, складання яких було обов’язковим – це українська мова і література та математика або історія України на вибір. Для кожного з цих предметів фаховими комісіями при Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО) був встановлений «пороговий бал» або ж поріг «склав – не склав». "Пороговим балом" є та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Наприклад, якщо з іспиту з математики максимально можна було набрати 62 бали, то для подолання порогу «склав – не склав» мінімально необхідно було набрати 9  балів. Таким чином «пороговий бал» з математики – 9 балів. Аналогічно був визначений пороговий бал з історії України (25 балів з максимальних 94) та з української мови і літератури (23 зі 104).   

«Пороговий бал «склав – не склав» необхідний для того, щоб визначити той мінімум знань, з яким людина може стати студентом і здобувати вищу освіту. Ті випускники, які набрали менше порогового балу, брати участь у вступній кампанії не зможуть. При визначенні порогового балу «склав – не склав» з кожного предмету ЗНО враховується ймовірність вгадування учнем певної кількості правильних балів.

Цього року «пороговий бал» з трьох предметів ЗНО подолали: 91% учасників тестування з української мови і літератури, 87% учасників тестування з історії України та 85% учасників тестування з математики. Надалі всі учасники, які подолали «пороговий бал» зможуть брати участь у вступній кампанії до вищих навчальних закладів України.

Оскільки кількість балів, яку можна набрати з різних предметів ЗНО є різною, і різним є «пороговий бал», центром УЦОЯО була розроблена шкала відповідності набраних балів – певній рейтинговій оцінці ЗНО від 100 до 200, де оцінка 100 – це мінімально можлива і відповідає мінімальному «пороговому балу» (наприклад, 23 з української мови і літератури), а оцінка 200 – максимально можлива і відповідає максимальній кількості балів (наприклад, 104 з української мови і літератури). Тобто якщо абітурієнт набрав 104 тестових бали з української мови і літератури, його ЗНО результат буде 200. Якщо інший абітурієнт набрав 23 тестових бали з української мови і літератури, його ЗНО результат буде 100. Аналогічною визначається ЗНО результати з інших предметів, відповідно до значень «порогового балу» і максимально можливого балу.

Така система рейтингових оцінок дозволяє скласти рейтингові таблиці з відповідними ЗНО балами, в яких подано інформацію щодо того, скільки учасників (у відсотках від загальної кількості) отримали певну рейтингову оцінку. Це допоможе абітурієнтам зорієнтуватися, наскільки конкурентним є їхній результат, а приймальним комісіям університетів спрогнозувати конкурс на спеціальності свого ВНЗ. Наприклад, можна порахувати, що абітурієнтів, які склали українську мову і літературу на максимально можливий ЗНО бал в 2016 році – 66 чоловік (без врахування наслідків розгляду апеляційних заяв щодо результатів).

Ознайомитися з таблицями розподілу учасників ЗНО 2016 за результатами рейтингового оцінювання за шкалою 100-200 балів з  української мови і літературиматематики та історії України можна на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
 

stud
Міністерство освіти і науки України, спільно з проектом USAID «Справедливе правосуддя», Координатором проектів ОБСЄ в Україні та дев’ятьма українськими університетами запускає пілотний проект вступних іспитів у формі зовнішнього незалежного оцінювання на магістерську програму з права.
Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) довело свою дієвість при вступі на бакалаврат, забезпечивши прозорий і справедливий механізм конкурсного відбору. В цьому році вперше буде застосовано технології ЗНО під час вступу на навчання для здобуття ступеня магістра за спеціальністю «Право». Реформування юридичної освіти є важливим чинником для успішного оновлення правоохоронної та судової систем, оскільки дозволить готувати якісно нових спеціалістів для галузі.    

Окрім того, досвід застосування ЗНО при вступі на магістратуру з права може бути застосований для конкурсного відбору на навчання майбутніх магістрів інших спеціальностей, програми яких підлягають певній уніфікації без шкоди для автономії навчальних закладів.  Для випускників-бакалаврів, які бажають продовжити своє навчання в університеті, подібна практика дає додаткові переваги, однією з них є можливість вступати на магістерську програму одразу в дев’ять університетів, які беруть участь в пілотному проекті, а саме:
  • Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
  • Національний університет «Києво-Могилянська академія»
  • Національний університет «Одеська юридична академія»
  • Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
  • Одеський національний морський університет
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
На сайті Міністерства освіти і науки України створено відповідний розділ, в якому розміщені основні нормативно-правові акти, які стосуються проекту, відповіді на поширені запитання та інші корисні матеріали, з якими слід ознайомитися вступникам. Перш за все випускнику бакалаврату з права слід:  
Новина на сайті МОН
stud
Що таке Програма міжнародного учнівського оцінювання PISA?
 
Які предмети та як саме оцінюються під час програми PISA?
 
Чому участь в програмі PISA є важливою для України?
PISA (Programme for International Student Assessment) - дослідження, яке проводить Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) і в якому беруть участь більш ніж 70 країн світу. Дослідження проходить у формі тестів і визначає, як учні загальних середніх шкіл володіють навичками читання, знаннями з математики та точних наук, та – головне – як вони уміють застосовувати ці знання на практиці.
 
Дослідження PISA проводяться раз на три роки, починаючи з 2000. Відповідно, маючи результати за кожні три роки, можна не тільки побачити поточну картину, а й відслідковувати динаміку в різних країнах. Кожен з трьох компонентів дослідження (математика, читання, природничі науки) оцінюється окремо і має окремий рейтинг, відповідно кожна країна, яка брала участь в дослідженнях, має три окремих рейтингових позиції – по кожному з предметів.    

Особливий наголос в своїх дослідженнях PISA робить на тому, що вони перевіряють здатність учнів до прикладного застосування знань. Наприклад, якщо перевіряються  навички читання – то завданням може бути прочитати інструкцію для здійснення міжнародних дзвінків з готельного номеру і правильно її інтерпретувати. При дослідженні рівня володіння математикою – перевіряється здатність правильно вирахувати найоптимальніший варіант застосування коштів в конкретній життєвій ситуації.
 
Україна ще жодного разу не брала участь в цих дослідженнях, а після приєднання до програми (в листопаді 2015) перші результати зможе отримати в 2018 році.
 
Наразі в Україні триває практична підготовка до участі в програмі PISA в 2018 році, яку здійснює Міністерство освіти і науки України, Український центр оцінювання якості освіти та Інститут освітньої аналітики.
 
Участь в програмі PISA є важливою для України, тому що дозволить формувати освітню політику в галузі середньої освіти більш якісно,  спираючись на достовірні дані та з врахуванням досвіду інших країн – учасників програми.
 
Новина на сайті МОН
Інтерв’ю з радником Організації економічного співробітництва Фернандо Картрайтом щодо участі України в програмі PISA
Детальніше про участь України в PISA
stud
Що таке програма Євратом? Чому участь в цій програмі є важливою для України?
 
Які особливі фінансові умови участі України в програмі Євратом?
Розпорядженням від 1 червня 2016 року Уряд України схвалив текст проекту Угоди з Європейським співтовариством з атомної енергії (Євратом) про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014-2018) та уповноважив Міністра освіти і науки України її підписати.   

Євратом – дослідницька програма ЄС, спрямована на дослідження та навчання в сфері ядерної енергетики. Участь у програмі «Євратом» є надзвичайно важливою для України, тому що:
  • Створює нові можливості для українських науковців, сприяє інтернаціоналізації української науки;
  • Підсилює позиції держави в сфері безпеки – в першу чергу це стосується ядерних досліджень, утилізації ядерних відходів, екологічних питань, пов’язаних з ядерною енергетикою;
  • Є важливим етапом євроінтеграції країни.
Асоційована участь України в програм «Євратом» передбачає фінансовий внесок, який розраховуватиметься індивідуально на кожний наступний рік залежно від ВВП країни-учасниці.
 
Україна отримала унікальні фінансові умови своєї участі – зважаючи на поточну економічну ситуацію та режим жорсткої економії бюджетних коштів, Європейська сторона надала Україні знижку в розмірі 95% від суми внеску на весь період дії програми до 2018 року, а також можливість сплати внеску за 2016 рік в наступних роках.

Загальний бюджет Програми наукових досліджень та навчання Євратом складає 1,6 млрд євро. Програма Євратом пов’язана з програмою «Горизонт 2020» - рамковою програмою ЄС з досліджень та інновацій, бюджет якої складає 80 млрд євро і асоційованим членом якої є Україна.

Новина на сайті МОН
Сайт Програми наукових досліджень та навчання Євратом (The Euratom Research and Training Programme) 
 
stud
В процесі налагодження роботи об’єднаних територіальних громад, у органів місцевого самоврядування виникають питання, пов’язані з управлінням в сфері освіти, зокрема: новий розподіл функцій і обов’язків, забезпечення доступу до якісної шкільної освіти в громаді, організація опорних шкіл та філій.

Спеціалісти Міністерства освіти і науки України консультуватимуть органи місцевого самоврядування за допомогою телефонної лінії, яка працюватиме у визначені дні протягом літа.

Перший день роботи телефонної лінії з питань освіти відбувся в МОН 2 червня, на запитання представників місцевих громад відповідали заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей та експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Айдер Сеїтосманов.

Наступні дні роботи телефонної лінії: 2, 16 та 30  червня,  7 та 21 липня з 16.00 до 18.00.

Номер прямої телефонної лінії: 044 486 24 42

Відповіді на запитання надаватимуть: заступник Міністра освіти Павло Хобзей, співробітники департаменту загальної середньої освіти, експерти шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні».

Питання щодо організації мережі навчальних закладів та управління нею можна надсилати на адресу otg@mon.gov.ua 

Відповіді на запитання будуть публікуватися на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua у розділі Опорні школи.
 

Share
Tweet
Forward
Pin
Copyright © 2016 Міністерство освіти і науки України, Всі права захищено.


Зняти підписку    Оновити дані моєї підписки

Email Marketing Powered by MailChimp