Copy
Інформаційний бюлетень Міністерства освіти і науки, липень'16
Facebook
Website
Email
stud
Володимир Ковтунець, заступник Міністра освіти і науки України

­Минає два роки з часу прийняття і введення в дію нового Закону України «Про вищу освіту». Шлях до нього був довгим, робота над змінами до законодавства про вищу освіту тривала з 2005 року - року приєднання України до Болонського процесу. Законом започатковано реформи вищої освіти у чотирьох напрямках.

 
По-перше, структуру вищої освіти приведено у відповідність із міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО), затвердженою  ЮНЕСКО. Передбачено три рівні вищої освіти, які передбачають відповідно здобуття ступенів бакалавра, магістра та доктора філософії (аналог кандидата наук). До системи вищої освіти включено також науковий ступінь доктора наук.

Водночас із системи вищої освіти виведено освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста і переведено до системи професійної невищої освіти. З урахуванням потреб окремих галузей освіти запроваджено початковий рівень вищої освіти, який передбачає здобуття ступеня молодшого бакалавра.

Передбачено нову структуру галузей знань і спеціальностей.    
По-друге, у систему вищої освіти передбачено запровадити систему забезпечення якості вищої освіти на заміну старій радянські системі контролю якості вищої освіти.

По-третє, вищі навчальні заклади отримали значно ширшу автономію і, відповідно,  мають значно більше відповідальності за результати освітньої діяльності.

По-четверте, порядок прийому студентів приведено у відповідність із практикою, що склалася у зв’язку із запровадженням зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Нова схема дозволила запровадити також новий порядок розподілу державного замовлення, який частково реалізує принцип «гроші ходять за студентом».

За підсумками двох років можна зробити перші висновки про успішність реформ і виявити проблеми.

Стосовно першого напрямку. Завершується прийом студентів на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста. Успішно відбувається ліцензування ВНЗ і наукових установ  на третьому рівні вищої освіти (колишня аспірантура). При цьому запроваджуються освітньо-наукові програми підготовки аспірантів із суттєвим освітнім складником.

Складніша ситуація із визначення подальшого статусу колишніх ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (технікуми та коледжі). До 90-х років це були заклади середньої спеціальної освіти, які готували фахівців-практиків високого рівня для різних галузей – від будівництва до медицини. Однак Більшість із них неспроможні надавати вищу освіту (на рівні бакалавра чи молодшого бакалавра)  і повинні перейти у систему професійної невищої освіти. На перешкоді цьому процесові стають дві обставини. Перша – багато цих закладів стали підрозділами ВНЗ і втратили статус юридичної особи. Однак ВНЗ за Законом повинні надавати вищу освіту і мають право бути засновниками закладів середньої та професійної освіти. Таким чином потрібна копітка робота для впорядкування структури закладів освіти. Друга – потреба передачі невищих навчальних закладів до компетенції органів місцевого самоврядування внаслідок перерозподілу бюджетних ресурсів в процес децентралізації. Труднощі, які виникли з передачею на місцевий рівень мережі закладів професійно-технічної освіти стримують проведення реформ.

Важливим результатом реформ стало запровадження нової класифікації галузей знань відповідно до рекомендацій МСКО. Однак в частині переліку спеціальностей, внаслідок лобістських зусиль  представників окремих галузей, порушено системність. Поруч із широкими спеціальностями, що відповідають міжнародній практиці, в переліку є надто вузькі. Такий підхід звужує обсяг автономних прав  ВНЗ у розробці і акредитації освітніх програм і в підсумку звузить можливості працевлаштування для випускників.

Другий напрямок -  запровадження системи забезпечення якості вищої освіти реалізується з відставанням від строків, передбачених прикінцевими положеннями Закону. Найбільше нарікань і труднощів створює затримка з початком роботи нового органу – Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Незважаючи на це, Міністерством освіти і науки України створено передбачені Законом Науково-методичну раду і науково-методичні комісії, які розпочали розробку стандартів вищої освіти нового покоління, які базуються на компетентнісному підході.

Попереду -  копітка робота з навчання експертів, які мають здійснювати акредитацію освітніх програм вищої освіти.

Можливо, найбільше зроблено в питаннях забезпечення автономії ВНЗ. Навчальні заклади отримали право розробляти власні освітні програми, складати навчальні плани,  видавати підручники і посібники, розробляти програми дисциплін.

Однак деякі питання автономії, в т.ч. організаційної, неможливо вирішувати без автономії фінансової. Так, Закон надає ВНЗ право затверджувати штатний розпис. Однак повноцінна реалізація цього права при збереженні старої моделі державного фінансування ВНЗ неможлива, оскільки саме штатний розпис є основою для визначення значної частини обсягів державного фінансування.

Треба зазначити, що Закон забезпечив деякі нові елементи фінансової автономії, зокрема, право ВНЗ відкривати депозитні рахунки в державних банках, передбачив правовий статус ВНЗ як неприбуткової установи. Однак реалізація фінансової автономії ВНЗ у повному обсязі можлива лише за умови виходу їх із статусу бюджетних установ. Це, в свою чергу, потребує змін бюджетного і податкового законодавства.

Нарешті, про забезпечення доступу до вищої освіти. Законом передбачено визначення ВНЗ формули конкурсного бала за результатами ЗНО та середнім балом документа про середню освіту з урахуванням, в окремих випадках, результатів навчання на підготовчих відділеннях. Ці норми успішно застосовані упродовж вступних кампаній 2014-2016 років і розширили автономні права ВНЗ у питаннях конкурсного відбору студентів.

Крім того, використання ЗНО для конкурсного відбору дозволило реалізувати норми Закону про розподіл державного замовлення, за якими обсяг державного замовлення ВНЗ за спеціальністю визначається тим, скільки було зараховано вступників  з конкурсним балом, який дає право на навчання на умовах державного замовлення. Цей крок усунув суб’єктивні фактори у розподілі державного замовлення між ВНЗ і вперше запровадив елемент ринкової конкуренції ВНЗ у доступі до державного замовлення. Наступним кроком має бути запровадження системи фінансування ВНЗ за нормативами  видатків на одного студента в залежності від спеціальності і додатковим фінансуванням за вимірювані якісні показники діяльності ВНЗ  (в Європі цей метод фінансування називають performance-based funding).

Метою освітніх реформ є суттєве  підвищення якості освіти. Результат залежатиме не лише від законодавства, але і від готовності академічної спільноти та менеджменту ВНЗ до роботи в умовах, в яких функціонує вища освіта. Як свідчить практика цих двох років, в Україні є критична маса ВНЗ-лідерів, які розумно користуються новими можливостями, які надає Закон, і можуть задати вектор розвитку вітчизняної вищої освіти до рівня кращих ВНЗ Європи та світу.
stud
Як спрацювала електронна подача документів абітурієнтами?
Що таке автоматичний розподіл бюджетних місць і як він відбувався?
Що таке «голосування балами» і які ВНЗ обрали найкращі абітурієнти?
1 серпня були оприлюднені списки абітурієнтів, рекомендованих до зарахування на місця державного замовлення на всі освітньо-кваліфікаційні рівні (бакалавр, магістр, спеціаліст, молодший спеціаліст). Всього до зарахування було рекомендовано 184 778 абітурієнтів, які до 5 серпня повинні принести до приймальної комісії обраного ВНЗ оригінали документів. Більшість абітурієнтів мають оригінали документів «при собі», оскільки цього року вперше процес вступу був повністю автоматизованим, а подача документів відбувалася в електронній формі, тобто абітурієнтам чи їх батькам не потрібно було особисто їхати і подавати документи. Так само можна було перевірити і результати вступу – в особистому електронному «Кабінеті вступника».    

Рівний доступ до якісної освіти був проголошений основним завданням державної політики в сфері освіти. Згідно з Конституцією та Законом України «Про вищу освіту» всі громадяни мають право на вищу освіту «на конкурсній основі». Тобто державна політика в сфері вищої освіти полягає саме в створенні рівних умов при вступі до ВНЗ та забезпеченні таких умов вступу, за яких місця державного замовлення на конкурсній основі здобувають найкращі абітурієнти. Це також стосувалося розподілу місць державного замовлення між вищими навчальними закладами України – ті ВНЗ, заявки до яких подали кращі абітурієнти (з вищими результатами ЗНО та загалом вищим вступним балом) отримали можливість збільшити, максимально на 25% у порівнянні з минулим роком, кількість місць державного замовлення. Сам розподіл місць був повністю автоматизованим – електронна система аналізувала дані вступників за алгоритмом автоматичного розподілу.
 
Тобто цього року вперше спрацювала система, за якою кількість місць державного замовлення залежить не від рішення Міністерства, а від того, наскільки високі бали у абітурієнтів, які подали документи на ту чи іншу спеціальність. Цей принцип можна назвати «Місце йде за абітурієнтом», а його мету – щоб місця державного замовлення отримали найкращі вступники. В свою чергу ВНЗ отримують кращих студентів, система вищої освіти загалом стає більш конкурентною, університети – більш зацікавлені в підвищенні рівня освіти, який вони надають.
 
На сайті Міністерства освіти і науки можна ознайомитися зі списком тих ВиШів, які змогли максимально збільшити кількість місць державного замовлення і залучити до себе найталановитіших абітурієнтів. Варто зазначити, що побоювання щодо того, що така система розподілу місць держзамовлення непропорційно підвищить популярність великих столичних ВНЗ не виправдалися – більше половини начальних закладів серед тих, хто збільшив кількість місць держзамовлення за принципом «Місце йде за абітурієнтом» - регіональні.
 
Новина на сайті МОН
Відео МОН: Як розподілялися бюджетні місця в цьому році?
«Місце йде за абітурієнтом»: ТОП-20 ВНЗ, що збільшили держзамовлення»
stud
Міністерство освіти і науки України спростило процедуру вступу для абітурієнтів, чиї батьки або один з батьків загинули під час участі в АТО. Таким абітурієнтам необхідно надіслати свої дані (прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження, контактний мобільний телефон, спеціальність та ВНЗ, куди відбувався вступ) на адресу osvita_ato@mon.gov.ua
Механізм вступу був розроблений на основі Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо забезпечення додаткових соціальних гарантій окремим категоріям громадян» і стосується «вступників, у яких батьки (один із батьків) загинули (загинув) під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, або померли (помер) внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районах проведення антитерористичної операції та які не вступили на навчання до вищих навчальних закладів на місця державного замовлення».  Такі вступники зараховуватимуться до обраних ВНЗ поза конкурсом.    

Після того, як МОН отримає дані про таких абітурієнтів (на електронну пошту osvita_ato@mon.gov.ua, всі дані, зазначені вище), воно передасть цю інформацію до відповідних вищих навчальних закладів. Керівництву закладів потрібно буде якнайшвидше зв’язатися з абітурієнтом і підготувати звернення до Міністерства про виділення відповідної кількості місць держзамовлення для вказаної категорії абітурієнтів.
 
Інформація на сайті МОН
stud


Як змінюватиметься фінансування ПТНЗ відповідно до нового Закону «Про професійну освіту»?

Які міста можуть розраховувати на стабілізаційну дотацію з бюджету при фінансуванні місцевих ПТНЗ?

Цього року здійснюватиметься підготовка до запланованої на 2017 рік зміни моделі фінансування професійно-технічної освіти відповідно до Закону «Про професійну освіту». Управління закладами професійно-технічної освіти буде передане областям та містам обласного значення, а фінансування здійснюватиметься з кількох джерел: через субвенцію на здобуття загальної середньої освіти, державне замовлення на гостродефіцитні спеціальності, регіональне замовлення відповідно до потреб регіонального ринку праці, через залучення коштів приватного бізнесу, який зацікавлений у фахівцях певного напрямку.   

Для того,щоб підтримати заклади професійно-технічної освіти у містах, бюджети яких не можуть дозволити собі таке фінансування , Уряд затвердив стабілізаційну дотацію і виділив кошти у розмірі 97 994 600 гривень. Всього до списку міст, які отримають додаткове фінансування на утримання ПТНЗ, ввійдуть 20 міст – вони обиралися за таким критерієм: якщо питома вага видатків на фінансування ПТНЗ є більшою за 20% від загального обсягу видатків місцевого бюджету.

Загалом модернізація професійно-технічної освіти – один з пріоритетних напрямків роботи МОН на 2016 рік. Окрім фінансування, зміни стосуватимуться й інших аспектів діяльності професійно-технічних навчальних закладів згідно з Законом «Про професійну освіту».  Для того, щоб зміни були успішними, Україна доєдналася до Туринського процесу – це допоможе нашій країні отримати своєрідний міжнародний аудит і консультації щодо подальшого розвитку професійно-технічної сфери.

Новина на сайті МОН
Ознайомитися з Постановою та списком міст, які отримають стабілізаційну дотацію

stud
Завершилося громадське обговорення щодо оновлення навчальних программ для початкової школи, яке відбувалося на онлайн-платформі EdEra. Всього було змінено 14 програм для 1-4 класів з українською мовою навчання. Програми вже затверджені Колегією МОН і будуть запроваджені в школах з нового навчального року.
 
Основна ідея зміни навчальних програм – в оновленні змісту і розвантаженні. Оновлені програми будуть такими, що відповідають віковим особливостям учнів та дають вчителю більше свободи у викладанні предмету.
 
Що саме зміниться в навчальних программа для 1-4 класів з 1 вересня?    

 
  • Більше не буде чіткого розподілу годин на кожну тему – вчитель сам вирішує, скільки часу виділити на вивчення того чи іншого матеріалу, щоб він був успішно засвоєний;
  • Програми приведені у відповідність до вікових особливостей дітей – прибираються занадто складні для певного віку теми і терміни. Наприклад, згідно з оновленою програмою з української мови більше часу і уваги буде приділено ровзитку усного мовлення, а схеми будови речення і вимога будувати речення за схемами будуть прибрані з програми. В програмі з англійської мови для першого класу прибирано вимогу писати слова і речення, натомість діти будуть більше практикувати розвиток усної англійської.
  • Дітям молодших класів дозволено буде писати в зошитах простим олівцем, а не ручкою – це є важливим для психологічного комфорту дитини, щоб вона не боялася практикуватися і робити помилки;
  • Буде прибраний норматив щодо швидкості читання – «кількість прочитаних слів на хвилину», натомість більше уваги приділятиметься усвідомленому читанню. До речі, саме усвідомлене читання і розуміння прочитаного є одним з показників, які перевіряються під час міжнародного порівняльного дослідження шкільної освіти PISA, в яком Україна планує взятии участь вперше в 2018 році.
  • Для таких предметів як «фізичне виховання», «трудове навчання», «образотворче мистецтво», «музичне мистецтво» програми були змінені таким чином, щоб прибрати зайву теорію та виділити більше часу на практичні заняття безпосередньо фізкультурою, малюванням, музикою та іншими видами творчості.
 
Новина на сайті МОН
Новина на сайті МОН
Тематична стаття на УП.Життя
Оновлені програми на сайті ЕдЕра
Розділ «Навчальні програми для початкової школи» на сайті МОН
stud
Які функції повинно виконувати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО)?
 
Яким є склад НАЗЯВО і як він формується?
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), створення якого передбачене в Законі України «Про вищу освіту» і робота якого тривалий час була заблокована, розпочне свою діяльність у вересні 2016 року. 27 липня 2016 року уряд ухвалив відповідні рішення, які знімуть суперечливі питання і розблокують роботу агентства у вже обраному складі.
 
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) є постійно діючим колегіальним органом у сфері вищої освіти, який повинен перебрати на себе частину функцій Міністерства вищої освіти і науки, зокрема, в сфері забезпечення та контролю за якістю вищої освіти.    

Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти визначає, що до його основних повноважень належить:
  • Формування вимог щодо системи забезпечення якості вищої освіти;
  • Розробка положення про акредитацію навчальних програм, погодження таких акредитацій;
  • Погодження стандартів вищої освіти за кожною із спеціальностей;
  • Надання висновків щодо видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності;
  • Політика присудження чи підтвердження статусу «національний» для українських ВНЗ;
  • Політика присудження чи підтвердження наукових ступенів;
  • Участь у визначенні кількості місць державного замовлення для ВНЗ.
 
НАЗЯВО складається з 25 членів, всі вони обираються строком на 3 роки і не можуть працювати в складі агентства більше двох строків.  Своїх представників до НАЗЯВО делегують Національна академія наук (2 члени) , національні галузеві академії наук (5 членів), вищі навчальні заклади (13 членів), роботодавці (3 членів) та студентське самоврядування (2 членів). Керівники і заступники керівників ВНЗ, НАН, галузевих академій наук, наукових установ бути членами НАЗЯВО не можуть.
 
Також до складу НАЗЯВО не можуть входити особи, які мають судимість, визнані недієздатними, позбавлені судом права  обіймати відповідні посади, визнані винними у вчинені корупційного правопорушення.  Оскільки до вже обраного складу НАЗЯВО увійшли двоє осіб, які підпадають під дію Закону України «Про очищення влади», що викликало протести громадськості і заблокувало роботу Нацагентства в обраному складі , то Міністерство освіти і науки не подаватиме їхні кандидатури на затвердження Кабінетом міністрів. Це зніме  протиріччя і дозволить Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти розпочати роботу вже у вересні цього року.
 
Новина на сайті МОН
Детальніше про структуру і функції НАЗЯВО
Постанова КМУ про створення і статут НАЗЯВО
stud
Якою є основна мета створення репозитарію академічних текстів на загальнонаціональному рівні?

Чому боротьба з академічним плагіатом є настільки важливою?
 
Які саме академічні тексти і в якому порядку будуть розміщуватися в національному репозитарії?
Розпорядженням КМУ №504-р від 22 липня 2016 року «Про створення Національного репозитарію академічних текстів» уряд підтримав пропозицію Міністерства освіти і науки України та затвердив створення єдиної електронної бази академічних робіт. Таке рішення є важливим для системної боротьби з проблемою наукового плагіату, починаючи з докторських дисертацій та закінчуючи студентськими бакалаврськими та магістерськими роботами.
 
Дієва боротьба з плагіатом є однієї з пріоритетних задач МОН в сфері вищої освіти і науки та важливим етапом впровадження Закону України «Про вищу освіту». Плагіат є системною проблемою для вищої освіти і науки в Україні, результатом якої є низька якість освіти та низька конкурентоздатність наших випускників і науковців на міжнародному рівні.   

Вже рік, як в Україні діє наказ МОН №758 «Про оприлюднення дисертацій та відгуків офіційних опонентів» на сайтах ВНЗ, який також став важливим кроком у боротьбі з науковим плагіатом. Національний репозитарій академічних текстів дозволить охопити всі рівні освіти і науки, на яких виникають загрози використання плагіату. Наразі ведеться робота з наповнення основної частини депозитарію, яка міститиме:
 
  • Тексти дисертацій, які були оприлюднені на сайтах ВНЗ з початку дії наказу №578 (з липня 2015 року) – в режимі відкритого доступу;
  • Тексти дисертацій, які захищалися до вступу в дію Наказу №578 – в режимі закритого доступу;
  • Наукові статті, які були опубліковані в українських наукових журналах – в режимі відкритого чи закритого доступу, залежно від рівня доступу журналів, в яких вони публікувалися.
 
В перспективі – розробка розділу Національного репозитарію, який передбачатиме підвантаження студентських бакалаврських і магістерських робіт до єдиної бази текстів. Це дозволить вести системну боротьбу за самостійне навчання і виконання завдань як норми в процесі здобуття вищої освіти, порушення якої матиме негативні наслідки для студентів.
 
Партнером Міністерства освіти і науки з розробки репозитарію є компанія Майкрософт Україна. Для реалізації ідеї обрано «хмарні технології», які забезпечать ефективне і безпечне функціонування репозитарію та максимально простий доступ для користувачів – з будь-якого пристрою, підключеного до Інтеренету (персонального комп’ютеру, планшету, телефону). Для фізичних осіб та українських ВНЗ використання репозитарію буде безкоштовним.
 
Створення Національного репозитарію академічних текстів є важливим етапом для якісних змін у вищій освіті та забезпеченні прав інтелектуальної власності в Україні. В свою чергу це зробить можливими якісні зміни і в економіці – з’явиться «економіка знань», яка базуватиметься на сучасних технологіях, наукових розробках, великих об’ємах даних (big data).

Новина на сайті МОН
Текст розпорядження на сайті КМУ
Стаття Інни Совсун для сайту «Новое время»
Тематичний брифінг англійською
Тематичний брифінг українською

 
stud
Під час візиту української делегації науковців та урядовців до Німеччини 11-14 липня 2016 було досягнуто ряд домовленостей про двосторонню співпрацю та міжнародну допомогу в сфері вищої освіти та в науково-дослідній сфері.

Зокрема, представники України та Німеччини, в рамках засідання двосторонньої комісії з науково-технічного співробітництва, підписали протокол про продовження науково-технічного співробітництва до 2018 року, який передбачає: спільне фінансування проектів, експертну допомогу в реалізації структурних змін, співпрацю, спрямовану на інтернаціоналізацію української освіти і  науки.
 
На практиці це означає, що Україна та Німеччина співпрацюватимуть в рамках традиційних двосторонніх проектів в напрямках, які були визначені пріоритетними: біотехнології, технології з ефективного використання ресурсів і енергії, інформаційно-комунікаційні технології, наукові дослідження в сфері охорони здоров’я та медичної техніки.   

Окрім цих проектів, Німеччина та Україна спільно фінансуватимуть заходи, спрямовані на системні зміни у діяльності наукових установ та університетів, а саме: модернізацію управління, оцінку і розвиток інституційного потенціалу, обмін досвідом планування, організації і координації науково-дослідницької діяльності, пошук фінансування з міжнародних джерел, налагодження зв’язку між наукою і бізнесом.
 
Користуючись власним досвідом, Німеччина надасть Україні підтримку щодо розвитку системи забезпечення якості вищої освіти – в першу чергу, це стосується організації діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), а також допоможе з побудовою Національного Фонду досліджень – органу, створення якого передбачене Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і який повинен структурно змінити управління і фінансування української науки.
 
Також заплановане продовження співпраці з DAAD – Німецькою службою академічних обмінів в рамках проектів, які допоможуть в процесі інтернаціоналізації української вищої освіти.
 
Новина на сайті МОН
Розділ «Міжнародне співробітництво» на сайті МОН
DAAD в Україні
 

Share
Tweet
Forward
Pin
Copyright © 2016 Міністерство освіти і науки України, Всі права захищено.


Зняти підписку    Оновити дані моєї підписки

Email Marketing Powered by MailChimp