Copy
Інформаційний бюлетень Міністерства освіти і науки, Червень '16
Facebook
Website
Email
stud
Ірина Когут, аналітикиня центру CEDOS

­У суспільстві, що має структурні нерівності, рівність прав не означає рівність можливостей, і групи людей, що мають привілеї, схильні відтворюватися, а привілеї - передаватися з покоління до покоління. Суспільний прогрес передбачає як загальне збільшення рівності, так і поступове руйнування кордонів між більш та менш привілейованими групами.
Для досягнення обох цих цілей ключовою є якісна та доступна освіта. Це знайшло відображення у освітній складовій цілей сталого розвитку ЮНЕСКО, де забезпечення освіти рівної якості для усіх є пріоритетом. Ефективна освітня політики має зосереджуватися на тому, щоб у всіх здобувачів були рівні шанси отримати хорошу освіту, побудувати обрану освітню та професійну траєкторію і загалом гідне життя. 

Нерівності у навчальних досягненнях можуть бути зумовлені багатьма факторами: статками родини, місцем її проживання, освітою батьків, системою стереотипів (зокрема стосовно гендеру, раси тощо), які поширену у суспільстві. Причому ці характеристики можуть впливати не лише очевидним чином - багатші батьки мають змогу оплатити кращу школу, навчальні матеріали і технології, додаткові заняття, батьки з кращою освітою можуть допомогти із навчанням, містяни мають більший вибір і шкіл, і позашкільних занять.    

Статки, освіта, робота батьків, місце проживання - те, що сукупно називається соціально-економічним статусом, а також ґендер, раса та національна (етнічна) належність впливають на здатність вчитися, на мотивації дітей, на очікування від них батьків та вчителів.

Відтворення системою освіти соціальних нерівностей є предметом постійних досліджень як у країнах з високими, так і з середніми доходами. Наймасштабніше міжнародне порівняльне дослідження навчальних результатів PISA включає також вивчення соціально-економічного і навчального контексту - адже це ключові дані для адекватного розуміння і порівняння різних освітніх систем, а також необхідний інструмент для вироблення ефективної освітньої політики.

В Україні питання нерівності та розривів у навчальних досягненнях не було предметом систематичних досліджень, а відтак - не проблематизувалося ані у суспільних дискусіях, але при виробленні політики. Це можна пояснити рядом причин, зокрема, значною вартістю подібних досліджень у поєднанні з браком коштів у наукових інституцій, а також відсутністю в Україні інституційно усталеної практики прийняття рішень на основі даних і досліджень.
 
Можливо, остання потенційна причина є навіть більш вагомою – адже навіть за наявності даних, наприклад, результатів зовнішнього незалежного оцінювання, і технічної можливості додати до ЗНО опитувальник щодо соціально-економічного статусу абітурієнтів (а з минулого року - усіх випускників, які складають державну підсумкову атестацію у формі ЗНО), проблема нерівності у середній  освіті залишається мало вивченою і висвітленою.
 
Єдиний аспект такої нерівності, до якого апелюють освітні політики та ЗМІ, - розрив у навчальних досягненнях між дітьми з міських та сільських шкіл. Проте цей розрив сам по собі не дає чіткого розуміння проблеми (а отже, ми не маємо і можливості її виправити). Адже він може бути спричинений різними факторами або їх сукупністю. Наразі найчастіше можна почути пояснення цього розриву поганим матеріально-технічним станом сільських шкіл, браком кваліфікованих педагогів або низьким рівнем кваліфікації наявних фахівців, старіння педагогічних кадрів, а також браком доступу до послуг репетиторів. Проте навіть наявна статистика показує, що частка молодих вчителів у сільській місцевості більша, ніж у міській, а от вчителів пенсійного віку у містах, навпаки, більше. До того ж, розрив у результатах ЗНО проходить не просто по лінії розмежування між містом і селом. Дослідження показує, що чим більше місто, тим вищі там результати - хоча знайти репетитора однаково легко як місті-мільйоннику, так і у п’ятдесятитисячному районному центрі.
 
Тож необхідно звернутися до досвіду міжнародних досліджень та досліджень у розвинутих країнах, які показують дуже значний вплив соціального походження та умов на навчальні результати, аби пояснити вже зафіксований розрив між містом і селом, а також докласти зусиль, щоб виявити інші можливі нерівності та “болючі” місця української системи освіти. Можливо, це буде стать чи регіон походження, напевне, це буде інвалідність та належність до непривілейованих етнічних груп на кшталт ромів.
 
Перші кроки у цьому напрямку вже було зроблено. Україна задекларувала намір приєднатися до дослідження PISA у 2018 році, а отже, ми не лише зможемо порівняти навчальні результати українських дітей з їхніми однолітками з розвинутих країн, але й оцінити, наскільки українська система освіти забезпечує рівність. Адже хорошою вважається освітня система, яка не лише дає високі показники, але й демонструє мінімальний розрив між школами та окремими учнями. А прогрес у PISA вимірюється не лише зростанням середнього результату, але у першу чергу зростанням результатів тієї частини учнів, яка показала гірші результати. Пріоритет Організації економічного співробітництва та розвитку, яка проводить PISA, мають стимулювати увагу до цього питання і в Україні.
 
Крім того, цього року вперше було проведене опитування випускників шкіл, які складали ЗНО, щодо їхнього соціально-економічного статусу. Це безпрецедентне в Україні дослідження навіть на пілотній стадії дасть змогу зрозуміти, наскільки зовнішні, позашкільні чинники і характеристики шкіл та педагогічних колективів  зумовлюють навчальні результати.
 
Освітній політиці в Україні необхідний поштовх у вигляді досліджень та інформації, адже дані - це хребет будь-якої успішної реформи. Особливо це стосується проблеми нерівності у освіті, якій приділялося дуже мало уваги і ще менше зусиль, аби її вирішити. І зараз, у процесі підготовки до PISA, дуже важливо вимагати від можновладців не лише організовувати та проводити дослідження, збирати та відкривати інформацію, але й робити її основою публічних дискусій та політичних рішень.
 
stud
Як працює система електронної подачі заяв?

Найпоширеніші запитання та відповіді щодо вступної кампанії?

Телефони гарячих ліній – куди можна звернутися з запитаннями та скаргами?
11 липня 2016 року розпочинається вступна кампанія, а саме – прийом  документів вищими навчальними закладами України, який цього року здійснюється (за кількома винятками) в електронній формі.
З метою кращого інформування абітурієнтів щодо порядку дій при електронній подачі заяв, державне підприємство «Інфоресурс» розробило покрокову інструкцію, ознайомитися з якою можна за посиланням.
 
В інструкції пояснюється, як саме вступник може зареєструватися на сайті http://ez.osvitavsim.org.ua/,  що таке персональний електронний кабінет і як ним користуватися, які дані є обов’язковими для внесення, як обрати ВНЗ за розташуванням або за спеціальністю.    

ДП «Інфоресурс» звертає увагу вступників на такі моменти:
  • Скористатися системою «Подання заяв в електронній формі» зможуть тільки ті вступники, які мають атестат про повну загальну середню освіту та сертифікат ЗНО 2016 року;
  • Необхідно уважно перевіряти правильність та достовірність введених під час реєстрації даних – від цього залежить успішність вступу;
  • За статистикою на перший (11 липня) та останній (27 липня до 18:00) день подачі документів припадає найбільше навантаження на сайт, тому в ці дні можуть бути технічні проблеми з роботою ресурсу, на що абітурієнтам варто звертати увагу. Не хвилюйтеся, якщо в перший день виникатимуть технічні проблеми, але не відкладайте процес електронної подачі документів до останнього.
Після завершення прийому документів остаточні списки зарахованих студентів будуть сформовані до 12:00 28 липня 2016 року.
 
Окрім того, Міністерство освіти і науки України розмістило на сайті відповіді на найбільш поширені запитання щодо вступної кампанії та умов прийому 2016. Це такі запитання як:
  • Для яких категорій вступників можна подавати електронні та паперові заяви?
  • Чи обов’язковим є додатковий іспит при перехресному вступі?
  • Особливості прийому за новим Переліком галузей знань та спеціальностей.
  • Коли буде можливість подавати сертифікати ЗНО попередніх років?
  • Особливості вступу на спеціальності, які передбачають проведення творчого конкурсу;
  • Ряд запитань, які стосуються обсягу та розподілу державного замовлення.
Ознайомитися з відповідями на найпоширеніші запитання щодо вступної кампанії та умов прийому 2016 можна на сайті Міністерство освіти і науки за посиланням.
 
Також Міністерство освіти і науки України нагадує про роботу гарячих телефонних ліній з питань вступної кампанії, за якими консультації надаватимуть фахівці МОН та волонтери громадської організації «Фонд «Відкрита політика»:
 
Стаціонарний номер: (044) 481-3215.
 
Мобільний номер: (068) 951-2513.
 
Номер для дзвінків з території Криму та тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей: (050) 550-5411, 0 (800) 504-425.
 
«Вступна кампанія» на сайті МОН
Поради абітурієнтам 2016 від громадянської мережі «ОПОРА»
stud

Згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» випускники кримських шкіл мають право вступати до українських університетів та здобувати вищу за рахунок коштів державного бюджету.
Минулого року кримські абітурієнти, які закінчували школу вже після окупації півострову, стикалися з проблемою відсутності документів про середню освіту (шкільних атестатів) українського зразка. Оскільки держава Україна не може визнавати документи, видані окупаційною владою, був розроблений законний механізм, який дозволяє кримчанам отримати атестат та вступити до українських вищих навчальних закладів.
 
Отже кримчани можуть вступати до всіх українських ВНЗ на загальних конкурсних засадах – для цього їм потрібно прикріпитися до однієї зі шкіл на території України (з повним переліком таких шкіл можна ознайомитися тут), скласти іспити державної підсумкової атестації (ДПА) та зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), отримати атестат про середню освіту. Така процедура не завжди є можливою для випускників Криму, оскільки виникають додаткові труднощі, пов’язані з перетином лінії розмежування та поїздками на підконтрольну Україні територію для складання ЗНО.    

Окрім того, абітурієнти з Криму можуть отримати атестат за спрощеною процедурою і вступати до одного з дванадцяти українських ВНЗ за результатами вступних іспитів, без складання зовнішнього незалежного оцінювання. Для цього потрібно зареєструватися в спеціально створених освітніх центрах «Крим – Україна», які функціонуватимуть при кожному з перелічених нижче університетів в таких містах: Київ, Львів, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Херсон та Миколаїв. Після реєстрації в цьому ж центрі абітурієнт повинен скласти письмовий іспит з української мови та з історії України і отримати тимчасовий документ (довідку) про середню освіту, а середній бал цього документу (аналогічний «середньому балові атестату») розраховується як середня оцінка результатів іспитів з цих двох предметів. З такою довідкою абітурієнт вже може вступати до одного з 12 університетів з переліку. Протягом трьох місяців довідка буде замінена на документ про середню освіту, де з усіх предметів буде проставлено «атестовано».
 
Перелік українських вищих навчальних закладів, до яких абітурієнти з Криму можуть вступати за спрощеною процедурою і в яких функціонують освітні центри «Крим – Україна»:
 
  1. Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
  2. Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет
  3. Запорізький національний університет
  4. Чорноморський державний університет імені Петра Могили
  5. Львівський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи»
  6. Національний університет «Львівська політехніка»
  7. Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка
  8. Херсонський державний університет
  9. Херсонський національний технічний університет
  10. Херсонська державна морська академія
  11. Таврійський національна університет імені В. І. Вернадського (м. Київ)
  12. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
 
Телефон гарячої лінії Міністерства освіти і науки України з питань вступної кампанії для школярів з Криму і Донбасу: 0 (800) 504 425, +38 (050) 550-5411, +38 (068) 951 2513, (044) 481-3215.
 

Новина на сайті МОН
Відео «Дорожня карта, як здобути українську освіту школярам з Криму»
Перелік освітніх центрів «Крим – Україна» із зазначеними адресами, контактами та відповідальними особами
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»

stud

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права на здобуття освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції» абітурієнти з Донбасу мають право «пройти державну підсумкову атестацію та отримати документ державного зразку про повну загальну середню освіту» у порядку, встановленому МОН.

На практиці це означає, що такі абітурієнти можуть вступати до українських ВНЗ як на загальних конкурсних засадах, із складанням іспитів ЗНО, так і за спрощеною процедурою.
 
Вступ за спрощеною процедурою для абітурієнтів Донбасу відрізняється тим, що за нею вони можуть вступати тільки  до тих навчальних закладів, які знаходяться на підконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей, а також тих, які були евакуйовані з непідконтрольних територій. В усіх цих навчальних закладів були організовані інформаційні центри «Донбас – Україна», які надають консультаційну підтримку, допомагають абітурієнту отримати документ про середню освіту українського зразка, зареєструватися та скласти іспит для вступу до обраного ВНЗ, а також можуть допомогти з поселенням до гуртожитку ВНЗ на час складання іспитів.   

Центри «Донбас – Україна» працюватимуть з 1 липня до 20 вересня. Вступні іспити для абітурієнтів з Донбасу проводяться визначеними ВНЗ до 20 вересня, для вступу на здобуття вищої освіти за кошти державного бюджету – до 27 липня.
 
Ознайомитися з переліком центрів та дізнатися детальніше про вступ за спрощеною процедурою для абітурієнтів з Донбасу можна на сайті Міністерства освіти і науки України та за посиланнями нижче.
 
Телефон гарячої лінії Міністерства освіти і науки України з питань вступної кампанії для школярів з Криму і Донбасу: 0 (800) 504 425, +38 (050) 550-5411, +38 (068) 951 2513, (044) 481-3215.
 
Новина на сайті МОН
Відео «Дорожня карта, як здобути українську освіту школярам з Донбасу»
Перелік евакуйованих ВНЗ, на базі яких діють освітні центри «Донбас – Україна»
Перелік ВНЗ на підконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей», на базі яких діють освітні центри «Донбас – Україна»

stud

Чому оновлення навчальних програм початкової школи є актуальним?

Де можна ознайомитися з оновленими навчальними програмами?

Що таке концепція «Нової школи» і коли вона буде впроваджена?
Навчальні програми для 1-4 класів середньої школи викликають сьогодні чимало дискусій, особливо, з боку батьків учнів. Програми є перевантаженими, часто містять не актуальну або некоректно подану інформацію, можуть не відповідати віковим особливостям дітей та вимагають багато часу на їх опрацювання. Основною метою зміни навчальних програм для початкової школи є, перш за все, їх «розвантаження», а також оновлення змісту. Для прикладу, з програми з української мови приберуть застарілі слова, такі як «телеграма», а з програми з математики – механічне зазубрювання таблиць і правил.    

Процес внесення змін до навчальних програм проходитиме в два етапи: перший етап вже відбувся, на ньому свої пропозиції внесли вчителі, експерти та громадські активісти, другий етап передбачає оприлюднення та громадське обговорення оновлених програм.
 
Ознайомитися з оновленими програмами для початкової школи можна на он-лайн платформі Ed-Era.com. Всього на сайті доступні 14 оновлених програм для початкової школи та наведена покрокова інструкція, як саме їх можна проаналізувати, оцінити і прокоментувати.
 
Міністерство освіти і науки наголошує на тому, що процес оновлення змісту освіти є важливим етапом реформування всієї середньої школи, а оновлення змісту навчальних програм для початкових класів – лише перший крок в цьому процесі. Наразі триває робота з підготовки Концепції нової української школи, яка передбачатиме нові стандарти, програми, підручники та оновлену систему підготовки вчителів. Така Концепція буде впроваджуватися з 2018 року після ретельної підготовки і апробації.

Новина на сайті МОН
Детальніше про зміни на сайті МОН
Розділ «Розвантаження програм для початкової школи» на сайті EdEra
stud

В Україні розпочалася робота з проведення незалежного європейського аудиту національної системи досліджень  та інновацій, який став можливим після набуття нашою державою асоційованого статусу у програмі ЄС «Горизонт-2020» в березні 2015 року.
Незалежний аудит – кількаетапний тривалий процес, мета якого – дати неупереджену експертну оцінку реальному стану справ в українській науковій сфері та розробити рекомендації для виваженої державної політики. Незалежний аудит науково-дослідницької сфери – поширена практика серед європейських країн, через нього вже пройшли півтора десятка держав. В Україні проведення такого аудиту передбачено Планом пріоритетних дій Уряду на 2016 рік.    

В процесі проведення аудиту системи наукових досліджень держава-ініціатор сама формулює питання, відповіді на які вона б хотіла отримати від міжнародної групи експертів. Список експертів складає Єврокомісія, в «українську групу» увійшли представники Латвії, Литви, Австрії, Німеччини, Великої Британії, Угорщини, Нідерландів та Бельгії. Основні питання від України як ініціатора аудиту стосувалися таких тем:
 
  • Оптимізація наявних інструментів для підтримки національної системи наукових досліджень, яка включає оцінку та рекомендації щодо інструментів, доступних після прийняття Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», мобільності науковців, пошуку потенційно пріоритетних областей наукових досліджень;
  • Інтернаціоналізація досліджень та інтеграція України у європейський дослідницький простір (ЄДП), в т.ч. рекомендації щодо підвищення присутності українських вчених та дослідників у проектах європейського співробітництва, розробка дорожньої карти інтеграції України до ЄДП, рекомендації щодо того, як зацікавити український бізнес проектами програми Горизонт 2020;
  • Роль науки в розвитку українських інновацій з рекомендаціями, як поліпшити зв’язок між наукою і бізнесом.
 
Наразі ще триває робота з міжнародного аудиту, яка передбачає вивчення інформації та експертні зустрічі, остаточний звіт з рекомендаціями Україна отримає в листопаді. Результати зовнішнього незалежного аудиту української системи досліджень  та інновацій будуть важливими для впровадження Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та подальшого реформування наукової сфери.
 
Новина на сайті МОН
Стаття Максима Стріхи, заступника Міністра освіти і науки України, в газеті «Дзеркало тижня»
stud

Що таке інклюзивна освіта? Чому вона важлива для дітей з особливими потребами?
 
Які нововведення передбачені змінами до Типових штатних нормативів ДНЗ, що набули чинності 29 червня 2016 року?
Інклюзія – це активна діяльність та участь в житті соціуму всіх громадян, і в першу чергу – громадян з особливими потребами. Інклюзивна освіта – створення таких умов для навчання та розвитку, за яких учні з особливими потребами навчатимуться разом з усіма, починаючи з відвідування дошкільних навчальних закладів та закінчуючи навчанням в університеті.
 
Тривалий час в українській системі освіти практикувалася ізоляція дітей з особливими потребами – вважалося, що вони повинні відвідувати тільки спеціалізовані садочки та школи. Що стосується вищих навчальних закладів, то окремих «спеціалізованих» ВНЗ для студентів з особливими потребами не було, але дітям, які до цього були ізольовані від загального навчального процесу через відвідування спеціалізованих навчальних закладів, було надзвичайно важко потрапити та вчитися в українських ВНЗ на загальних засадах.   

Окремою проблемою для розвитку інклюзивної освіти є кадрове питання.
Нестача професійних педагогів та інших співробітників, які вміють працювати і надавати допомогу у відповідності до потреб осіб з обмеженими можливостями, перешкоджає залученню таких дітей до загальних навчальних закладів, подоланню їх ізоляції в суспільстві.
 
Затверджені МОН зміни до Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, які набули чинності з 29 червня 2016 року, дозволяють вводити посаду «асистент вихователя» в інклюзивних групах ДНЗ. Введення посади «асистент вихователя» є важливим для забезпечення кваліфікованими спеціалістами інклюзивних груп, які відвідують діти з особливими потребами,  та дозволить поліпшити умови перебування таких дітей в дошкільних навчальних закладах. Це важливо, адже залучення дітей з особливими потребами до загального освітнього процесу починається саме з дитячого садочку.
 
Окрім того, зміни до Типових штатних нормативів ДНЗ надають керівникам цих закладів право змінювати штати або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами в межах фонду оплати праці. Зміна посад працівників може здійснюватись в межах однієї категорії персоналу (педагогічного або господарсько-обслуговуючого).
 
Новина на сайті МОН
Про зміни до типових штатних розписів ДНЗ
Освіта осіб з особливими потребами на сайті МОН

 
stud
Створення мережі опорних шкіл передбачає, що значну кількість учнів, які там навчатимуться, буде підвозити спеціальний шкільний транспорт. Попередньо передбачалося, що закупівля шкільних автобусів для цих потреб, відбуватиметься за принципом 50 на 50, де половина вартості транспорту оплачується з державного бюджету (через субвенцію), а половина – з місцевих бюджетів.

Але оскільки мова йде про бюджети місцевих громад, а вартість шкільного транспорту є досить значною (від 1,4 до 1,6 млн за автобус на 31 посадочне місце ), не всі громади мають достатньо надходжень до бюджетів і відповідно не можуть виділити необхідні кошти на транспортні потреби школи.
 
З метою вирішення цього важливого питання уряд підтримав ініціативу Міністерства освіти і  науки України щодо збільшення долі державного фінансування при закупівлі шкільних автобусів до 70% для тих місцевих громад, які не мають достатньо коштів. Відповідно місцеві бюджети мають виділити ще 30% необхідних коштів.   

Тепер органи місцевого самоврядування повинні до 1 вересня провести тендери і закупити автобуси для опорних шкіл. Загалом на придбання шкільних автобусів у державному бюджетів на 2016 рік було закладено 600 млн гривень.
 
Окремим питанням стоїть якість і стан доріг на маршрутах, якими курсуватимуть шкільні автобуси – вони також повинні бути відремонтовані до початку нового навчального року.
 
Новина на сайті МОН
Розділ «Опорні школи» на сайті МОН
 

Share
Tweet
Forward
Pin
Copyright © 2016 Міністерство освіти і науки України, Всі права захищено.


Зняти підписку    Оновити дані моєї підписки

Email Marketing Powered by MailChimp