Copy
Інформаційний бюлетень Міністерства освіти і науки, січень-лютий '17
Facebook
Website
Email
stud
Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки України

МОН опікується усією системою освіти і науки – від дошкілля до освіти дорослих та наукових досліджень. Однак, є такі завдання, що потребують нашої негайної уваги, тому на початку 2017 року ми окреслили для себе на середньострокову перспективу такі чотири пріоритети:  


 
  • Якісна, сучасна і доступна загальна середня освіта: Нова українська школа;
  • Модернізація професійно-технічної освіти; 
  • Забезпечення якості вищої освіти;
  • Нова система управління та фінансування науки. 

Ми провели низку обговорень з ключовими стейкхолдерами  по кожному з напрямків. Результат цього діалогу вже зафіксовано у проекті  Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на 2017-2020 рр.

Усі ці пріоритети рівнозначно важливі для нас незалежно від того, в якій послідовності ми їх наводимо.

Перший пріоритет - проведення масштабної реформи середньої освіти. Вже 2018 року діти мають піти в перший клас Нової української школи. Для цього треба розробити нові стандарти, нові навчальні матеріали, належним чином підготувати вчителів.    

2017 рік має стати роком підготовки до реформи.
 
До кінця першого кварталу ми повинні напрацювати детальний покроковий план запровадження Нової української школи, а також сформувати план «Б», який у разі наявності додаткового фінансування дасть можливість провести реформу в більш стислі терміни.
 
Безумовно, запуску реформи передуватиме пілотна апробація нововведень. Вже найближчим часом будуть відібрані школи, на базі яких відбудеться тестування стандартів, навчальних програм та викладацьких підходів «нового формату» для початкової школи.
 
Також в цьому році ми маємо провести перепідготовку близько 25тис вчителів, які в 2018 році візьмуть перший клас. Вже зараз йде активна підготовка Концепції розвитку педагогічної освіти та Галузевої рамки кваліфікацій педагогічних працівників, нових стандартів вищої педагогічної освіти. Щоб мотивувати нашу прогресивну молодь вступати в педагогічні виші на природничо-математичні спеціальності, ми встановили підвищений розмір стипендій таким студентам.
 
Щоб дати вчителям нові інструменти для запровадження компетентнісного підходу в Новій українській школі, буде розроблено сучасну освітню платформу, де вчителі в режимі он-лайн зможуть обмінюватися досвідом, отримувати необхідні методичні матеріали та рекомендації фахівців та своїх колег. Також на цій он-лайн-платформі будуть розміщені матеріали для дистанційного навчання.
 
Не залишиться поза увагою й матеріально-технічне забезпечення шкіл. Для нас важливо посилити математично-природничу освіту, тому в 2017 році Урядом передбачено 300 млн грн  для обладнання природничо-математичних кабінетів в опорних школах та ще 200 млн грн на автобуси для підвезення учнів середніх та старших класів до опорних шкіл, щоб діти з сільської місцевості могли отримати якісну освіту. Крім того, 300 млн грн буде надано ОТГ (об’єднаним територіальним громадам) для обладнання шкіл і закупівлю автобусів.
 
Наступний пріоритет – модернізація професійно-технічної освіти.  Наша мета – покращити умови навчання, матеріально-технічну базу, залучити кваліфікованих педагогів, а також збільшити кількість охочих навчатися у ПТНЗ.
 
У зв’язку з децентралізацію, фінансування професійно-технічних навчальних закладів було передано на місцевий рівень. Однак, це рішення потребувало значних коригувань, оскільки не всі міста обласного значення могли фінансово забезпечити свої ПТНЗ. Саме тому ми змінили систему і передали ПТНЗ на фінансування обласей та міст-обласних центрів. У бюджеті 2017 року вперше передбачено 2 млрд грн освітньої субвенції на здобуття середньої освіти в ПТНЗ, 119 млн грн на фінансування 19 професій загальнодержавного значення та ще 50 млн на створення  навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням. Загалом в 2017 році ми плануємо  створити 30 таких центрів - 5 – із залученням інвестицій роботодавців, 25 – за рахунок держбюджету.
Також, щоб забезпечити гарне обладнання та сучасні технології у навчальному процесі, ми беремо курс на укрупнення професійно-технічних закладів, більше абітурієнтів – вища ефективність вкладених коштів.
 
Третій пріоритет – забезпечення якості вищої освіти. Діяльність Міністерства в цьому напрямку визначається як надання методичної підтримки ВНЗ у створенні системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти та створення системи зовнішнього контролю якості вищої освіти.
 
В цьому році ми маємо затвердити 80 нових стандартів вищої освіти, що базуються на компетентнісному підході. Ці стандарти гарантуватимуть забезпечення внутрішньої якості вищої освіти з боку університетів.
 
Також, для нас надзвичайно важливо, нарешті, отримати дієздатне Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке за своєю ідеологією має бути честю та совістю вищої освіти та мати бездоганну репутацію у суспільстві. Саме цей незалежний орган має забезпечити зовнішній контроль за якістю вищої освіти.
 
Протягом цього року триватиме активна робота над створенням Національного репозитарію академічних текстів, адже від забезпечення академічної доброчесності безпосередньо залежить якість освіти і розвиток науки в Україні. Репозитарій має стати, з одного боку, ефективним інструментом виявлення плагіату, з іншого – ресурсом для обміну інформацією між науковцями.
 
В 2017 році пілотний проект по запровадженню вступних випробувань на магістратуру за спеціальністю «Право» з використанням технологій ЗНО буде поширено на всі ВНЗ, що готують юристів. Цей крок – один із складників реформи юридичної освіти, над якою працює МОН, нарівні з розробленням стандарту юридичної освіти та Концепції реформування юридичної освіти в Україні.
 
Четвертий пріоритет - нова система управління та фінансування науки. По-перше, бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності за рахунок бюджетних коштів має зрости. По-друге, ми будуємо систему справедливого та прозорого розподілу цих коштів.
 
Ми створюємо систему, де всю наукову та науково-технічну діяльність координуватиме Національна рада з розвитку науки і технологій. До її складу увійдуть представники наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки. Рада формуватиме пропозиції щодо державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності в рамках державних цільових програм. Національний фонд досліджень забезпечить для дослідників можливість отримувати додаткові кошти на конкурсній основі, для здійснення конкретних наукових проектів.
 
У першій половині 2017 року буде розроблена Дорожня карта імплементації Закону про наукову та науково-технічну діяльність.
 
Цього року має розпочати свою роботу Національна рада з питань розвитку науки і технологій.
 
Також у 2017 році ми маємо створити нормативно-правову базу для забезпечення діяльності Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Національного фонду досліджень, дослідницьких університетів та державних лабораторій. Протягом року спільно з Міністерством економічного розвитку маємо змінити законодавство, щоб створити умови для розвитку стартапів в університетах.
 
Україна продовжить участь в міжнародних науково-технічних програмах, таких як  “Горизонт 2020”, “Євратом”, ЦЕРН,  Eureka, УМТЦ.
 
Ті реформи, які ми плануємо провести у сфері освіти і науки – вони вкрай необхідні сьогодні Україні. І я маю велику надію і сподівання, що в наших устремліннях ми отримаємо не тільки підтримку Уряду і Парламенту, а й широку суспільну підтримку.
stud
 6 лютого 2017 року, о 10:00 розпочалася реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти http://testportal.gov.ua/ . Охочі взяти участь в ЗНО 2017 повинні скористатися сервісом «Зареєструватися», розміщеному на сайті.

 
Потенційні учасники повинні сформувати та роздрукувати реєстраційну картку – це можна зробити самостійно або звернутися до пункту реєстрації, перелік таких пунктів буде розміщено на сайті Українського центру. Для випускників шкіл цього року випуску пункти реєстрації створено за місцем їх навчання.
 
Також випускники шкіл цього року, які складатимуть ЗНО, повинні вказати назви навчальних предметів, з яких їхні результати ЗНО будуть зараховані як оцінки за державну підсумкову атестацію (ДПА). Цього року всі випускники загальноосвітніх навчальних закладів складатимуть ЗНО з української мови – це обов’язковий предмет.    

Другим обов’язковим предметом для складання ЗНО для випускників 2017 року може бути математика або історія України на вибір.

Третім предметом для складання ЗНО випускники 2017 року можуть обрати із запропонованого переліку предметів, з яких буде проводитися тестування 2017 року: математика, історія України, іспанська, французька, німецька, російська, англійська мови, біологія, географія, фізика, хімія.

Для зарахування оцінок державної підсумкової атестації можна обрати і математику, і історію України та пройти ЗНО з обох цих предметів. Вибір предметів залежить від самого учасника та його планів щодо подальшого навчання. Адміністрації шкіл не можуть впливати на вибір предметів ДПА.

Крім того, можна буде скласти в формі ЗНО ще один, четвертий предмет, який не є обов’язковим, але необхідний, приміром, для вступу в обраний ВНЗ.
 
Після створення реєстраційної картки майбутній учасник ЗНО має сформувати комплект реєстраційних документів, який випускники поточного року подають до закладу, в якому навчаються, а випускники минулих років та учні (слухачі, студенти) професійно-технічних, вищих навчальних закладів надсилають (бажано рекомендованим листом) на адресу регіонального центру, вказану в контрольно-інформаційному листі. Перелік документів, необхідних для реєстрації, буде розміщено на сайті Українського центру в розділі «Процедура реєстрації».

Особа, яка успішно пройшла реєстрацію, отримає від регіонального центру сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання, інформаційний бюлетень та реєстраційне повідомлення учасника ЗНО. Ці документи будуть надіслані випускникам поточного року до закладу, в якому вони навчаються. Випускникам минулих років та учням (слухачам, студентам) професійно-технічних, вищих навчальних закладів – за адресою, вказаною під час реєстрації.

Особливістю вступної кампанії 2017 року є те, що абітурієнти, які вступатимуть до вищих навчальних закладів, зможуть подавати сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання 2016 та 2017 років. Тому випускники минулих років, які вступатимуть до вищих навчальних закладів в цьому році, обов’язково складають ЗНО лише з української мови, а інші три предмети обирають самостійно.

Реєстрація учасників ЗНО 2017 триватиме до 17 березня. Зміни до реєстраційних даних можна вносити до 31 березня. Основну сесію ЗНО буде проведено з 23 травня до 16 червня.

Також відбудеться додаткова сесія ЗНО – у період з 3 до 12 липня, зареєструватися на неї можна бути з 3 до 20 травня. Ознайомитися з переліком осіб, які мають право зареєструватися та взяти участь у додатковій сесії ЗНО можна на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

Інформація на сайті УЦОЯО
Новина на сайті МОН

stud
 Інклюзивна освітня політика передбачає поступове подолання ізоляції дітей з особливими освітніми потребами та створення таких умов для їх навчання та розвитку, за яких ці учні зможуть бути залученими до навчального процесу в загальноосвітніх закладах.
 
Подолання тривалої ізоляції дітей з особливими потребами потребує не лише зміни ставлення суспільства, але й роботу по заміні підручників та навчально-методичних матеріалів. Наразі Міністерство освіти і науки працює над запровадженням нового маркування підручників для дітей з особливими потребами – замість діагнозу на них зазначатиметься спеціальний код, який вказуватиме, для яких категорії дітей написано книгу.  Це є важливим в процесі створення комфортних умов для навчання дітей з особливими потребами, тому що припиняє акцентувати увагу на діагнозах та обмеженнях.    
Також передбачається зміна термінології в постанові КМУ від 23  квітня 2003 року №585 «Про встановлення строку навчання у загальноосвітних навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку».
 
Зокрема, з огляду на термінологію Конвенції ООН «Про права осіб з інвалідністю», було змінено:
  • Слова в назві постанови та далі по документу «, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» замінили словами «з особливими освітніми потребами».
  • слово «вадами» замінили словом «порушеннями»;
  • означення діагнозу «розумово відсталі діти» замінили на «діти з порушеннями розумового розвитку».

Зазначені зміни дають змогу змінити найменування вищезазначених термінів не лише в постанові, а й при маркуванні документації, підручників тощо. Створення атмосфери, толерантної і рівної для кожного, повинно стати відмінною особливістю нової освітньої політики.
 
Новина на сайті МОН
Процедуру ЗНО адаптують для осіб з особливими освітніми потребами

stud
 Міністерство освіти і науки України та ГО «Навчай для України» підписали Меморандум про співпрацю, в рамках якої 40 молодих спеціалістів з різних предметів працюватимуть вчителями у звичайних українських школах. 

 
ГО «Навчай для України» є партнером міжнародної мережі «Teach for All» («Навчай для всіх»), до якої входять представники з 41 країни світу. «Навчай для України» є програмою лідерського розвитку, яка допомагає талановитим випускникам та молодим спеціалістам отримати досвід викладання в школах та, одночасно, школам отримати зацікавлених і натхненних вчителів.
 
Одним із викликів сучасної української освіти сьогодні є можливість рівного доступу до якісної шкільної освіти дітей із різних регіонів та типів населених пунктів, незалежно від того, чи це велике місто, чи невелике містечко, чи сільська місцевість.    

Рівний доступ всіх дітей до якісної освіти підвищить конкурентну спроможність України в світі. Програма «Навчай для України» допоможе розширити освітні можливості дітей з різних регіонів, поетапне покращення якості освіти передбачає:
 
  • відбір для роботи вчителями талановитої молоді;
  • професійна підготовка відібраних кандидатів;
  • працевлаштування кандидатів, які пройшли відбір та підготовку;
  • активна підтримка вчителів, які були працевлаштовані в рамках програми, протягом двох років;
 
Для участі в пілотному проекті програми «Навчай для України» було відібрано три області – Київську, Харківську та Львівську, саме в ці регіони поїдуть вчителі, відібрані та підготовлені відповідно до мети програми – всього приблизно по 13 вчителів-учасників для кожного регіону.
 
Ці вчителі навчатимуть учнів, сприятимуть їх всебічному розвиткові, разом з ними покращуватимуть їхні освітні досягнення та лідерські якості. В майбутньому вчителі та учні, які отримають досвід «Навчай для України» покликані стати активними агентами змін в освітньому середовищі та країні загалом.

Новина на сайті МОН
Сайт «Навчай для України»

stud
 Міністерство освіти і науки України підписало меморандум з Американськими Радами з міжнародної освіти, який передбачає поетапне впровадження в МОН модернізованої системи електронного документообігу. Така система зробить управлінські процеси більш прозорими, допоможе спростити зайві паперові процедури та покращить освітню статистику, яка є важливою для планування освітньої політики.

 
Впровадження електронного документообігу в Міністерстві освіти і науки здійснюватиметься в рамках Проекту USAID «Альянс сприяння прозорому управлінню освітою в Україні – UTEMА». Проектом передбачений поетапний перехід на систему електронного управління і документообігу – спочатку в рамках Міністерства, а згодом – в інших установах освітньої сфери.
 
Електронний документообіг – це створення документів та їх опрацювання в електронному виді, майже без паперів, коли вхідна та вихідна кореспонденція зберігається в єдиній системі, а завершальним етапом роботи з документом є накладання електронного цифрового підпису. На практиці це означає, що основним робочим інструментом службовця є його робочий комп’ютер, а фізичне переміщення документів із стосами «на підпис» зведене до мінімуму. Електронний документообіг покликаний покращити якість управління в сфері освіти та зробити державну службу більш ефективною, сучасною і цікавою, позбавивши її зайвих бюрократичних процедур.    

Ще однією важливою перевагою електронного управління є перспектива створення інформаційного центру відкритих статистичних даних, який дозволить оперативно збирати, зберігати і отримувати загальнодоступну інформацію, що стосується сфери освіти. Державна освітня політика, заснована на достовірних даних, дає можливість спрогнозувати ті чи інші процеси, побачити проблеми, спланувати рішення, ефективно використовувати ресурси. Відкриті статистичні дані допомагають об’єктивно оцінювати якість роботи освітніх установ.

Проект USAID USAID «Альянс сприяння прозорому управлінню освітою в Україні – UTEMА» передбачає також розробку електронної системи фінансової звітності для вищих навчальних закладів . Таку систему буде створено та апробовано на базі 5-7 університетів із можливістю поширення практики електронної фінансової звітності на всі заклади вищої освіти в Україні.
 
Впровадження електронного документообігу та електронної системи фінансової звітності проходить за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID, технічним партнером виступає Microsoft Україна. За основу взято систему електронного документообігу Адміністрації Президента України, яку безкоштовно передадуть і адаптують під потреби МОН.
 
Новина на сайті МОН

stud

Створення Національної ради з питань розвитку науки та Національного фонду досліджень передбачено законом «Про наукову та науково-технічну діяльність», ухваленим наприкінці 2015 року та передбачене в плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року. 

Окрім того, створення відповідних Нацради та Нацфонду було підтримане провідними європейськими експертами під час незалежного міжнародного аудиту системи досліджень та інновацій України, результатом якого став звіт з рекомендаціями.
 
Щоб розпочати необхідні зміни в сфері управління та фінансування науки, Урядом визначено три ключових пріоритети на 2017 рік:   

  1. Утворення Національної ради з питань розвитку науки і технологій;
  2. Утворення Національного фонду досліджень та формування органів його управління;
  3. Формування нормативно-правової бази для забезпечення процесу утворення державних ключових лабораторій та отримання статусу дослідницького університету національними ВНЗ.
Національна рада повинна об’єднати лідерів наукової спільноти та представників основних стейкхолдерів, зацікавлених в розвитку галузі, основною функцією Нацради стане формування стратегічних рішень щодо державної політики в науково-дослідній сфері.

Основною функцією Національного фонду досліджень повинна стати грантова підтримка наукових досліджень і розробок як для окремих вчених, так і для колективів та інституцій.

На цей рік заплановано затвердження положення про Нацфонд, формування Наукової ради фонду та обрання керівництва – завершення цих процедур дозволить фонду ефективно приступити до безпосереднього виконання своїх обов’язків, а це:
  • Підтримка «центрів досконалості» (дослідницькі університети, національні наукові центри, ключові лабораторії);
  • Підтримка фундаментальної науки;
  • Підтримка академічної мобільності і популяризації науки.


В період 2018-2020 років повинно запрацювати конкурсне фінансування проектів Національного фонду досліджень та збільшення обсягів бюджетного фінансування (передбачається збільшення з 200 млн гривень до 1,0 – 1,5 млрд грн на рік).

Також передбачається створення мережі державних ключових лабораторій за визначеними науковими напрямами та надання на конкурсних засадах кращим національним ВНЗ статусу дослідницьких університетів.

Новина на сайті МОН

stud

Одним із пріоритетних завдань реформи школи визначено оновлення навчальних програм і запровадженням компетентнісного підходу. Школа має навчити дітей використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, а програми мають бути сформовані таким чином, щоб основні компетенції були вбудовані в зміст шкільної освіти.

Міністерство освіти і науки України знову залучає громадськість до співпраці і пропонує всім бажаючим взяти участь в публічному обговоренні оновлених навчальних програм для учнів 5-9 класів.
 
Воно відбувається у форматі, який  виправдав себе у минулому році, коли оновлювалися програми початкової школи – в режимі онлайн на соціальній платформі EdErа.   

Оновлення програм відбувається у кілька етапів (графік за посиланням  https://www.ed-era.com/mon59/ ).

Вже у першій сесії обговорення навчальних програм базової школи на порталі EdEra взяло участь 909 авторизованих користувачів, які залишили 7тис 6 коментарів-пропозицій. За статистикою, найбільше обговорюють «Історію», «Зарубіжну літературу» та «Математику». Найменше – іноземні мови.

Як зазначають координатори проекту, пропозиції дуже різні – від глобальних змін до уточнення термінів у назвах тем. Загалом обговорення було більш ніж продуктивним, у більшості випадків модераторам вдалося зберігати дискусію у конструктивному руслі і отримати величезну кількість змістовних дописів.

До 7 березня робочі групи за участі модераторів розглядатимуть пропозиції, надані коментаторами, а також працюватимуть над впровадженням компетентнісного підходу. Такі ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися у межах усіх навчальних предметів.

Планується виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих наскрізних тем, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність». 

У результаті вчителі отримають до підручника також набір навчальних матеріалів, які можна буде використовувати не лише для вивчення тем з основних предметів, а й щоб побіжно вивчати наскрізні теми. Наприклад, «підприємливість і фінансова грамотність» може даватися дитині в межах математики – задачі на вивчення відсотків можуть вчити дітей формувати власний бюджет чи вираховувати відсотки по кредиту тощо. 

До 15 березня робочі групи формуватимуть новий проект програм з урахуванням пропозицій онлайн обговорення та з наскрізними темами. Також буде створено таблицю, в якій детально пояснюватиметься, які пропозиції були прийняті, які ні й чому.
 
Новина на сайті МОН
Результати першої сесії обговорення

stud

З 135 опорних шкіл в Україні 39 – заклади в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). Уже зараз зрозуміло, що опорні школи дають реальний результат для надання кращої освіти та умов навчання дітей.

Під час конференції «Від утворення об’єднаних територіальних громад – до розумного зростання» Міністр освіти і науки України Ліля Гриневич підбила перші підсумки і розповіла про перші «історії успіху», пов’язані з діяльністю опорних шкіл в регіонах.    
«Серед яскравих прикладів того, як опорні школи впливають на життя дітей, мене найбільше вразила історія одного учня. Він 6 років навчався у малокомплектній школі, і після того, як він потрапив на навчання в опорний заклад, виявилося, що в нього проблеми з мовленням. Вчителі одразу почали шукати причину проблеми. Виявилося, що в умовах індивідуального навчання, в умовах неповної сім’ї, де хлопчик – єдина дитина, у нього почали атрофовуватися голосові зв’язки», – розказала Лілія Гриневич.

Міністр наголосила, що це вкотре засвідчує просту і очевидну істину: школа існує для дитини, а не для зручності вчителя, батьків чи управлінців. Важливо зробити школу привабливою для дітей – саме тоді в умовах, коли є опір вчителів, які бояться втратити роботу, батьки бачитимуть реальні перспективи для своїх дітей.
МОН систематично підсилює обладнання опорних шкіл. В освітній субвенції 2017 року на обладнання шкіл і автобуси для об’єднаних територіальних громад передбачено 300 млн гривень. Крім цього для всіх опорних шкіл до бюджету закладено ще 300 млн на обладнання кабінетів та 200 млн – окремо на автобуси.

Новина на сайті МОН

Share
Tweet
Forward
Pin
Copyright © 2017 Американські Ради з міжнародної освіти, Всі права захищено.


Зняти підписку    Оновити дані моєї підписки

Email Marketing Powered by Mailchimp